Мирний план Трампа: в ЄС кажуть про «конструктивний прогрес», але попереду «багато роботи»

24 листопада 2025 р. 14:30

24 листопада 2025 р. 14:30

У Європейській комісії заявили про «конструктивний прогрес» у переговорах щодо мирного плану для України впродовж останніх днів і годин. Про це журналістам у Брюсселі розповіла головна речниця Єврокомісії Паула Піньо 24 листопада, передає кореспондентка Радіо Свобода.

Водночас посадовиця наголосила, що «ще багато роботи попереду».

«Центральна роль ЄС у забезпеченні остаточного та справедливого, тривалого миру для України має бути повністю відображена в будь-якому надійному плані… Ще багато роботи попереду. Ми готові зробити свій внесок», – підкреслила Піньо.

Речниця згадала зустріч лідерів блоку в гібридному форматі, що відбувається нині в африканській Анголі. Її скликав президент Євроради Антоніу Кошта, щоб скоординувати подальші кроки Євросоюзу.

«Європейська взаємодія продовжуватиметься на всіх фронтах, щоб забезпечити справедливий та тривалий мир для України», – наголосила вона.

В Єврокомісії наголосили на важливості принципу «нічого про Україну без України» й згадали про заяву президентки Урсули фон дер Ляєн у контексті ключових принципів можливої угоди для Євросоюзу, «які необхідно відобразити в будь-якому мирному плані»:

«Кордони не можуть бути змінені силою, тому ми говоримо про територіальну цілісність. По-друге, жодних обмежень для збройних сил України та ЄС, що зробить Україну вразливою до майбутніх нападів, тим самим підриваючи європейську безпеку. Президентка фон дер Ляєн також згадала про центральну роль ЄС у забезпеченні миру в Україні, яка має бути повністю врахована».

Піньо додала – це не означає, що немає інших елементів, які також можуть бути ключовими для обговорень та остаточної угоди.

Коментуючи плани надати Україні так звану репараційну позику, вона зауважила, що «це стає ще більш актуальним на цьому тлі».

«Ми дуже інтенсивно працюємо над тим, щоб у нас була працездатна, справедлива основа, яка може призвести до справедливого та тривалого миру в Україні. Це те, чого ми прагнемо разом з іншими представниками ЄС та разом з Україною», – резюмувала речниця Єврокомісії.

23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо запропонованого США мирного плану для України. За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву , вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.

Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів , запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп поки що не коментував ситуацію.

Поряд з європейськими союзниками України багато американських законодавців, включаючи деяких республіканців, розкритикували початкову пропозицію, деякі назвали її «списком побажань» Кремля.

Після зустрічі державний секретар Марко Рубіо, який очолював делегацію США на переговорах, відзначив «величезний прогрес» і сказав, що Трамп був «задоволений», коли він поінформував його про обговорення.

Голова української делегації – керівник апарату Зеленського Андрій Єрмак – заявив журналістам, що переговорники досягли «дуже хорошого прогресу» в Женеві й «рухаються вперед до справедливого і міцного миру, на який заслуговує український народ».

Кілька західних новинних агентств, посилаючись на неназвані джерела, повідомили, що американські й українські чиновники обговорюють потенційний візит Зеленського до Вашингтона – вже цього тижня – для обговорення питань із Трампом.

Агентство Reuters цитує джерело, яке повідомило, що переговори будуть зосереджені на найчутливіших питаннях 28-пунктного мирного плану, запропонованого Трампом, – таких як можливість територіальних поступок України Росії.

Початковий план, пропонований США, офіційно не розголошувався, хоча ключові елементи публікували в ЗМІ.

Радіо Свобода має в своєму розпорядженні проєкт тексту мирного плану США. Проєкт, серед іншого, передбачав визнання Криму, Донеччини і Луганщини де-факто російськими, а Херсонщина та Запоріжжя будуть «заморожені» на лінії зіткнення. Крім того, пропозиція передбачала проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди. Також план передбачав, що Україна має закріпити неприєднання і відмову від НАТО у своїй Конституції (і альянс також має задекларувати це), а чисельність Збройних сил України буде обмежена – наскільки, не уточнюється. Але, за даними інших ЗМІ, йдеться про обмеження до 600 000 військових. Крім того, передбачалося, що фінансові санкції проти Москви будуть поступово скасовані.

На тлі опору американських законодавців й іноземних союзників 22 листопада Трамп залишив відкритою можливість внесення змін до плану. На запитання журналістів, чи є його пропозиція його «остаточною пропозицією Україні», Трамп відповів: «Ні».

Під час переговорів у Женеві Зеленський у своєму зверненні сказав , що «є сигнали, що команда президента Трампа нас чує».

ЗМІ також повідомляли про розробку альтернативного європейського мирного плану.

Німецьке інформаційне агентство dpa заявило, що цей план не вимагатиме від України відступу будь-якої території, яку вона все ще контролює, і встановить вищий ліміт чисельності своїх Збройних сил – до 800 000 солдатів замість 600 000, як зазначено в пропозиції США. Україна також отримає надійні гарантії безпеки.

Також членство України в НАТО не буде прямо виключене, і Росії не буде надано загальну амністію за воєнні злочини, повідомляє dpa, не вказуючи свої джерела.

Політика