Очільниця Єврокомісії розповіла про «відправну точку» мирного процесу

26 листопада 2025 р. 11:33

26 листопада 2025 р. 11:33

Європа продовжить у подальшому підтримувати Україну й має продовжувати тиск на Росію доти, поки не буде досягнуто справедливого й міцного миру, заявила з трибуни Європарламенту в Страсбурзі президентка Єврокомісії Урсула фон деря Ляєн, передає кореспондентка Радіо Свобода.

«Політика Росії не змінилася. Від самого початку Росія завжди вірила, що вона може пережити Україну, Європу і всіх її союзників. І саме тому щоразу, коли спостерігається серйозний прогрес у переговорах, які можуть привести до справжнього миру, насильство загострюється», – зазначила Урсула фон дер Ляєн, звертаючись до євродепутатів 26 листопада.

Топпосадовиця звернула увагу на те, що для Кремля Україна залишається «першим кроком у набагато більшій грі».

«Для Росії будь-яка мирна угода – це остаточне перекроювання карт. Йдеться про повернення до відносин великих держав і сфер впливу. Але для України і для Європи будь-яка мирна угода – це створення справедливого й тривалого миру, який зупиняє цей конфлікт і не сіє зерна для нових майбутніх», – пояснила президентка Єврокомісії.

Політикиня запевнила, що Євросоюз вітає мирні зусилля, очолювані президентом США, і додала, що завдяки спільній роботі делегацій у Женеві «в нас тепер є відправна точка».

У цьому контексті фон дер Ляєн окреслила принципи можливого миру, що є для Євросоюзу ключовими.

«Першочерговим завданням є те, щоб будь-яка угода забезпечувала справедливий і тривалий мир. І вона повинна гарантувати реальну безпеку для України і Європи. Як для суверенної держави, не може бути ніяких обмежень щодо Збройних сил України, які зробили б країну вразливою до майбутніх нападів…. Україні потрібні надійні, довгострокові гарантії безпеки як частина ширшого пакету заходів», – зауважила посадовиця.

За словами фон дер Ляєн, ще одним пріоритетом є підтримка суверенітету України.

«Якщо сьогодні ми легітимізуємо і формалізуємо підрив кордонів, ми відкриваємо двері для нових війн завтра, і ми не можемо допустити цього. Суверенітет також означає можливість обирати своє власне майбутнє… Майбутнє України – в Європейському Союзі. Це – не лише питання долі, це – основна і невід’ємна частина будь-якої системи гарантій безпеки», – підкреслила очільниця Єврокомісії.

Пріоритетним для ЄС, за її словами, є також забезпечення фінансових потреб України, зокрема на 2026-2027 роки. Фон дер Ляєн згадала про можливе використання російських заморожених активів для цієї мети, від якого, попри відсутність консенсусу нині, у Євросоюзі поки не відмовляються.

«Я не бачу жодного сценарію, за якого європейські платники податків сплачуватимуть рахунки (за допомогу Україні – ред.) самостійно. Це також неприйнятно. І ще одна річ, яку також має бути зрозумілою, – будь-яке рішення з цього питання має ухвалюватися відповідно до правил відповідальної юрисдикції та з повагою до європейського й міжнародного права», – наголосила фон дер Ляєн.

На завершення очільниця Єврокомісії підкреслила, що незалежно від форми майбутнього мирного договору, значним чином за його виконання відповідатимуть ЄС і НАТО – як щодо гарантій безпеки, зокрема членства України в Євросоюзі, так і щодо санкцій тощо. Тому ці організації, підкреслила посадовиця, мають бути залучені до процесу безпосередньо.

Окремо фон дер Ляєн наголосила на важливості повернення додому кожної української дитини, викраденої Росією.

«Ситуація складна, нестабільна, небезпечна. Але вважаю, що тут також є можливість досягти реального прогресу. Поки ми не бачили жодних ознак справжньої готовності Росії припинити цей конфлікт. Тому ми повинні продовжувати тиснути на Росію. Але це також наш обов’язок – докладати будь-яких зусиль, які можуть привести до справедливого і тривалого миру. Знаємо, що буде нелегко, але ми повинні знайти спосіб рухатися вперед», – резюмувала очільниця Єврокомісії.

23 листопада в Женеві відбулися переговори щодо запропонованого США мирного плану для України . За підсумками переговорів США й Україна оприлюднили спільну заяву , вказавши на «суттєвий прогрес», а також на те, що рамкова угода про мир була «оновлена і допрацьована», й остаточне рішення щодо неї ухвалять президенти.

Про те, які саме зміни були внесені до публікованого раніше мирного плану з 28 пунктів , запропонованого адміністрацією президента США Дональда Трампа і розкритикованого прихильниками Києва як надто дружнього до Росії, в заяві не повідомляють. Сам Трамп після переговорів у Женеві припустив, що «щось хороше» може відбуватися у врегулюванні війни Росії проти України.

Президент США Дональд Трамп , коментуючи 25 листопада пункти майбутньої угоди щодо гарантій безпеки для України, заявив, що до цього будуть значною мірою залучені європейські партнери.

Політика