Публічні інвестиції в Україні: нові правила вже діють, але стара практика ще живе

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Публічні інвестиції в Україні: нові правила вже діють, але стара практика ще живе

27 листопада 2025 р. 10:35

27 листопада 2025 р. 10:35

Наближається до свого завершення перший етап реформування системи управління публічними інвестиціями (УПІ). Які ж наразі маємо досягнення, проблеми й недоліки, про це пише Микола Кобець, фахівець відділу з екологізації інвестицій ГО "ЕКОДІЯ", в статті "Публічні інвестиції в Україні. Амбітна реформа стикається з реальністю".

Так, 2025 року уряд ухвалив низку важливих документів, які створили законодавчий і методологічний каркас реформи. Важливим кроком переходу від старої моделі державних цільових програм до системи середньострокового планування, що передбачає узгоджене управління інвестиційними проєктами в межах трирічного бюджетного циклу, стало затвердження Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій на 2026–2028 роки. Певний прогрес спостерігається і в цифровізації процесів.

Ключовим здобутком стало те, що публічні інвестиції перестали сприйматись як суто бюджетні видатки розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях врядування. Тепер вони позиціонуються як інструмент економічного зростання, відновлення інфраструктури, модернізації енергетики та екологічної трансформації процесу відбудови України.

Проблеми

Перехідний період реформи УПІ виявив низку різноманітних викликів і бар’єрів. Нові правила вже діють, проте стара практика ще живе.

"Триває інерція "ручного" підходу до розподілу коштів через Стратегічну інвестиційну раду (СІР). Політична доцільність часто переважає над економічною логікою. Деякі проєкти потрапляють до Єдиного проєктного портфеля (ЄПП) держави лише тому, що мають політичне лобі або символічне значення, тоді як об’єктивно ефективні ініціативи залишаються без фінансування", - пише він.

Тож реформа поки не стала повноцінним інструментом планування. Її практична частина значною мірою залежить від політичної волі, злагодженості між відомствами та готовності місцевої влади переходити до реальної оцінки ефективності пропонованих проєктів і програм.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.