Прихована загроза: вчені розповіли про можливу глобальну катастрофу

28 листопада 2025 р. 06:16

28 листопада 2025 р. 06:16

Учені заявили про те, що наступна глобальна вулканічна катастрофа може бути пов'язана з вулканами, які вважаються безпечними та моніторинг яких не проводять, аніж з такими відомими, як Етна або Єллоустонський супервулкан, повідомляє Science Alert .

Дослідники зазначають, що такі "приховані" вулкани вивергаються частіше, ніж можна припустити.

У таких регіонах, як Тихий океан, Південна Америка та Індонезія, виверження вулкана, історія якого невідома, відбуваються кожні сім-десять років. І їхні наслідки можуть бути несподіваними і довгостроковими.

Так, у листопаді 2025 року вулкан Хайлі-Губбі в Ефіопії вивергнувся вперше за всю історію спостережень або вперше за 12 тисяч років, наскільки відомо. Він викинув стовпи попелу на висоту 13,5 кілометрів, вулканічний матеріал випав у Ємені і злетів у повітря над північною Індією.

Нещодавній історичний приклад відноситься до 1982 року, коли маловідомий мексиканський вулкан Ель-Чічон вибухнув після століття мовчання. І ця серія вивержень застала всіх зненацька. Розпечені лавини з каменю, попелу і газу зрівняли з землею великі ділянки джунглів. Річки були перекриті греблями, будівлі зруйновані, а попіл поширився аж до Гватемали.

Понад 2000 людей загинули і 20 000 були змушені покинути свої будинки. Але катастрофа не обмежилася тільки Мексикою. Сірка, викинута внаслідок виверження, утворила відбивні частинки у верхніх шарах атмосфери, охолодивши Північну півкулю і змістивши африканський мусон на південь, спричинивши сильну посуху. Голод в Ефіопії та Східній Африці в 1983-1985 роках забрав життя приблизно мільйона людей.

Як заявив Майк Кессіді з Університету Бірмінгема, наразі існує більше досліджень про одну Етну, ніж про 160 вулканів Індонезії, Філіппін і Вануату разом узятих. Так чому ж вулканам не приділяють належної уваги?

Частково це пов'язано з упередженнями. Якщо вулкан не вивергається протягом століть, він вважається безпечним. Відомі вулкани або виверження, як-от ісландська хмара попелу 2010 року, знайомі й можуть викликати побоювання, тоді як віддалені вулкани, що не вивергалися останнім часом, рідко взагалі реєструються.

І такі упередження створюють небезпечну закономірність, оскільки великі кошти вкладаються після того, як катастрофа вже сталася. Але реакція на загрозу з боку вулканів має бути проактивною, а не реактивною. Якщо ведеться моніторинг вулкана, спільноти, які живуть поруч, знають, як реагувати в разі виверження. Такі заходи запобігли катастрофам 1991 року (на вулкані Пінатубо на Філіппінах), 2019 року (на вулкані Мерапі в Індонезії) і 2021 року (у Ла-Суфрієрі на карибському острові Сент-Вінсент).

Щоб запобігти можливій катастрофі, необхідно звернути увагу на вулкани в таких регіонах, як Латинська Америка, Південно-Східна Азія, Африка і Тихоокеанський регіон. Це місця, де люди живуть поруч із вулканами, про які або невідомо нічого, або відомо дуже мало.

Раніше вчені заявили про те, що виверження деяких вулканів в океанах можуть бути відгомонами розпаду суперконтинентів . Вони тривали протягом десятків мільйонів років після перебудови мантії Землі.

Політика