«Ми маємо більше обмежень через етичні рамки»: НАТО розглядає більш рішучу відповідь на провокації РФ — FT

01 грудня 2025 р. 09:48

01 грудня 2025 р. 09:48

Європейські країни зіткнулися з низкою проявів гібридної війни, частину яких пов’язують із діями Росії. Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне повідомив Financial Times, що Альянс розглядає варіанти «більш агресивної» реакції на російські кібератаки, диверсії та порушення повітряного простору.

«Ми аналізуємо всі можливі варіанти… У кіберсфері зараз діємо переважно у відповідь. Тож думаємо над тим, щоб перейти до більш рішучих і випереджальних дій, а не лише реагувати», — зазначив Драгоне.

Як пишуть у виданні, частина дипломатів зі Східної Європи пропонує НАТО відійти від суто оборонної моделі й почати діяти активніше. Вони вважають, що найлегше це реалізувати у сфері кібероперацій, де багато держав мають наступальні інструменти. Натомість реагувати на диверсії чи вторгнення дронів значно складніше.

«"Превентивний удар" можна вважати "оборонною дією", але це не наш звичний спосіб мислення. Агресивніші дії порівняно з протилежною стороною можливі. Однак постають питання закону, юрисдикції та того, хто їх виконуватиме», — заявив Драгоне.

Адмірал сказав, що з початку місії « Балтійський вартовий » не сталося жодних інцидентів. Це, на його думку, означає, що засіб стримування працює.

Дипломат із країн Балтії зазначив, що якщо продовжувати реагувати лише на події, це лише спонукатиме Росію продовжувати свої атаки та завдавати шкоди. Він додав, що гібридна війна є асиметричною. Вона обходиться Росії дешево, а для Альянсу коштує дорого, тому необхідно прагнути до більш винахідливих підходів.

Як пише Financial Times, попри успіх операції «Балтійський вартовий», у НАТО залишаються побоювання. Це пов’язано з тим, що фінський суд відхилив справу проти екіпажу судна Eagle S, яке належить тіньовому флоту. Судно перерізало кілька підводних електро- та кабелів для передачі даних, але суд вирішив, що воно перебувало в міжнародних водах під час підозрюваного саботажу.

Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен у коментарі FT зазначила, що нинішнє рішення суду створює для російських суден певну свободу дій у міжнародних водах і визнає це проблемою. Вона уточнила, що розглядаються більш рішучі заходи, проте наразі в цьому немає потреби. За словами Валтонен, важливо зробити паузу, уважно проаналізувати цілі агресора і не піддаватися паніці, адже у Фінляндії є власний план дій, який є достатньо надійним.

Драгоне визнав, що одна з проблем полягала в тому, що НАТО та її члени мають значно більше обмежень через етичні, законодавчі та юрисдикційні рамки. Він зазначив, що це ускладнює позицію Альянсу порівняно з його партнерами, хоча не робить її програшною.

«Нашим головним завданням є запобігання агресії в майбутньому. Ми маємо ретельно проаналізувати, як досягти стримування — через відплату чи превентивний удар. Це важливо, бо тиск у цьому напрямку може посилитися», — заявив Драгоне.

Раніше The Economist повідомляв, що російський диктатор Владімір Путін намагається підірвати НАТО зсередини . Для цього він проводить кампанію в «сірій зоні» — дешеві, суперечливі та обережні дії, які дестабілізують західних союзників, не доводячи до відкритого конфлікту.

Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен вже заявляла, що Альянсу слід посилити відповідь на російську гібридну війну, яка лише починається та прагне розділити Європу. Вона вважає, що НАТО потрібно детальніше обговорити, як реагувати на дії Москви — від порушень повітряного простору до диверсій.

Про те, що може ховатися за раптовим кроком Москви підвищити ставки у світовому протистоянні із Заходом, про приховані наміри Кремля та реальні загрози для України і Європи розповідав журналіст, аналітик та піар-технолог Петро Герасименко у статті « Російські “шахеди” над Польщею: які цілі переслідує Кремль ».

Політика