На посаду судді Конституційного суду претендують наукова опонентка Деркача та суддя, якого підозрюють у плагіаті

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На посаду судді Конституційного суду претендують наукова опонентка Деркача та суддя, якого підозрюють у плагіаті – ЦПК

07 грудня 2025 р. 14:55

07 грудня 2025 р. 14:55

Дорадча група експертів провела уже низку співбесід із кандидатами, які беруть участь в конкурсному відборі на дві посади суддів Конституційного Суду України за квотою зʼїзду суддів України. Зокрема, 5 грудня відбулась співбесіда із професоркою Волинського університету імені Лесі Українки Яною Ленгер.

В ЦПК зазначають, що члени Дорадчої групи експертів звернули увагу, що у 2019 році Яна Ленгер була науковим опонентом Андрія Деркача під час захисту ним дисертації на тему захисту прав людини в конституційному процесі. На що кандидатка на посаду судді КСУ зазначила, що більше не бачилась з Деркачем і ніяких контактів не мала.

Водночас членів Дорадчої групи експертів також зацікавило питання щодо можливого плагіату в її ж науковій роботі.

Питання щодо плагіту в науковій роботі виникли і до іншого кандидата в судді КСУ – судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Віталія Затолочного.

«Члени Дорадчої групи експертів звернули увагу, що суддя у своїй дисертації повністю відтворив наукову роботу Руслана Мельника, який зараз є членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Суддя відповів, що не мав досвіду написання таких робіт, тому його наукова праця "не є досконалою"», - пише ЦПК.

Сам суддя Затолочний заявив , що в роботі є посилання на роботу Мельника у місцях збігів, а сам Мельник начебто цитував інших науковців, норми прави та інші загальновідомі факти, «які інакше викласти неможливо».

Експерти відмітили і інший цікавий факт у біографії Затолочного – свого часу він навчався у Військовому інституті у Москві, де й отримав диплом юриста. У ті ж роки в цьому ж інституті навчався і суддя Богдан Львов, у якого знайшли російський паспорт. Затолочний відповів, що зі Львовом не спілкується і бачився лише одного разу.

Нагадаємо, 27 січня 2025 року троє суддів Конституційного суду подали у відставку, внаслідок чого КСУ втратив кворум , а робота Великої палати та Другого сенату були паралізовані.

Станом на вересень до КСУ було призначено суддю за квотою президента, а от Верховна Рада у жовтні провалила призначення двох суддів за своєю квотою. Таким чином у КСУ досі не заповнено п’ять квот суддів – одна президентська, та по дві від парламенту і з’їзду суддів України.

Також суд з травня 2022 року залишається без очільника. Суд вже кілька разів брався за обрання нового голови, але кожний раз голосування переносили або воно не було результативним (для обрання голови потрібно щонайменше 10 голосів).

Детальніше про ситуацію із призначенням суддів Конституційного суду, читайте в статті Володимира Кіма "КС на гачку, або Чому важлива безперервна діяльність Конституційного суду".