Павлущик розповів, чому НАЗК на відміну від НАБУ не побачило порушень у випадку з Крупою та Вітюком

08 грудня 2025 р. 15:42

08 грудня 2025 р. 15:42

Національне агентство з питань запобігання корупції не є правоохоронним органом, і тому працює лише з офіційними даними, які може документально підтвердити. Тому НАЗК не завжди знаходить порушення там, де їх виявляють, наприклад НАБУ чи СБУ, розповів очільник Нацагентства Віктор Павлущик в інтерв’ю редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій .

«Важливо розуміти, що НАЗК не є правоохоронним органом , не здійснює оперативних заходів, не проводить обшуків, а працює з даними реєстрів і отриманими документами та поясненнями декларанта . Тому встановити незаконну незадекларовану готівку чи кошти на рахунках за кордоном виключно силами НАЗК без допомоги правоохоронних органів неможливо», – зазначив Павлущик.

Так було у випадку із Медико-соціальними експертними комісіями, коли, приміром, голову Хмельницької МСЕК Тетяну Крупу НАБУ звинуватило у незаконному збагаченні, хоча перевірка НАЗК нічого не виявила. Така ж ситуація була і з ексголовою Департаменту кібербезпеки СБУ Іллею Вітюком , якого крім незаконного збагачення антикорупційні органи підозрюють ще й в недостовірному декларуванні.

«Потрібно розуміти головне: як я вже наголосив, НАЗК не є правоохоронним органом. Ми працюємо лише з офіційними даними, які можемо документально підтвердити. Ми не можемо оперувати «ринковою ціною», якщо немає жодного офіційного підтвердження. Окремо варто зауважити, що, відповідно до статті 290 ЦПК, для визначення вартості активів, зазначених у частині другій цієї статті, застосовується вартість їх набуття, а в разі їх набуття безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову, — мінімальна ринкова вартість таких або аналогічних активів на дату набуття. Є оцінювач, є його звіт — саме на нього ми й маємо спиратися. Усі справи про необґрунтовані активи, які ми передаємо до САП, містять виключно офіційну оцінку», – розповів Павлущик.

Він додав, що НАЗК також не може опиратися на журналістські оцінки чи припущення . Мовляв, кожен висновок Агентства має спиратися на об’єктивні дані, що в сукупності й підтверджують чи спростовують невідповідність способу життя декларанта.

«Переписки? Ми не маємо повноважень самостійно їх отримувати й витребовувати — це не наша зона відповідальності. Тому перевіряємо факти: рух коштів, офіційні акти, джерела доходів. Якщо гроші зайшли офіційно, є акти — ми це фіксуємо. Під законними доходами особи слід розуміти доходи, правомірно отримані нею із законних джерел. Ми не можемо ставити під сумнів отримані офіційно документи без наявності іншої інформації», – зазначив очільник НАЗК.

Та за словами Павлущика, є ще одна типова проблема, коли у резонансних розслідуваннях ігноруються доходи родичів, що повністю покривають витрати фігуранта . Таких кейсів у НАЗК є кілька, але очільник Агентства не вказав більше жодної інформації щодо них.

«Щодо зазначеного посадовця СБУ (Вітюка – ред.) — ми опрацювали наявну інформацію в межах своєї компетенції всіма можливими шляхами моніторингу способу життя у вересні 2024 року. НАБУ ж оголосило про підозру через рік після цього, виявивши певні переписки, чого ми не можемо робити й окрім як від правоохоронних органів отримати не можемо», – вказав Павлущик.

Авторка зауважила, що суспільство не побачило публічних результатів щодо генерала Сергія Дуки , який разом зі своїм колегою Іваном Сухорадою фігурує у справі НАБУ. У відповідь Павлущик заявив, що НАЗК направило матеріали щодо трьох генералів СБУ за результатами моніторингу способу життя.

«Один матеріал — на розгляді в САП, один — у роботі в детективів НАБУ та ще один — у ДБР. Щодо конкретних цих прізвищ інформація мені невідома. Якщо говорити про спецсуб’єктів загалом, то в них трохи інша специфіка декларування та відповідно їх перевірка зумовлена спеціальним статусом. Ми створили окремий підрозділ, який займається цими перевірками, в червні минулого року, до речі, на виконання рекомендацій зовнішнього аудиту. Відтоді проведено великий масив роботи для запуску процесу повних перевірок декларацій спецсуб’єктів», – додав Павлущик.

Що насправді відбувається з НАЗК? Чому його голова обрав таку лінію поведінки? Як він пояснює проблеми з ефективністю інституції, що прогледіла корупційний анклав в «Енергоатомі»? Чому не спрацювала антикорупційна програма? Де були антикорупційні уповноважені, відповідальні за контроль договорів держпідприємств? Чи аналізувало НАЗК урядову постанову, що фактично запустила схему «шлагбаум»? І чому в цій історії немає викривачів? Про все це у першій частині інтерв’ю з головою НАЗК Віктором Павлущиком розмовляла редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.

Політика