«Це катастрофа»: голова НАЗК назвав кілька важливих проблем щодо декларування доходів

08 грудня 2025 р. 16:11

08 грудня 2025 р. 16:11

Один із ключових фігурантів справи «Мідас» Ігор Миронюк («Рокет») був радником свого «колеги по цеху» ексміністра енергетики Германа Галущенка і тому з ним запобігання корупції не спрацювало. Адже радники посадовців не зобов’язані декларувати власні доходи. Так само як не спрацювало з «Енергоатомом». Ба більше, сьогодні частина держкомпаній переходить у форму приватного права або працює через «приватні офіси» політиків, щоб так само уникнути декларування . Що про цю та кілька інших серйозних проблем думає очільник НАЗК Віктор Павлущик, він розповів у другій частині  інтерв’ю редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій .

« У питанні декларування ви правильно підмітили ключову, найкритичнішу проблему — визначення статусу юридичної особи: публічного чи приватного права. Чіткого законодавчого визначення цих понять немає. У Цивільному кодексі України зазначено лише те, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом органу державної влади. На практиці цього критерію для розмежування недостатньо», – зазначив Павлущик.

При цьому за його словами, ще в серпні цього року втратили чинність положення, згідно з якими державні та комунальні підприємства відносилися до юридичних осіб публічного права . Через цю юридичну прогалину НАЗК навіть судилося з «Укрнафтою» щодо визначення її статусу.

«Якщо говорити предметно: все, що на 100% належить державі, мало б бути юридичною особою публічного права. Але, наприклад, АТ «НАЕК Енергоатом», згідно зі статутом, є юридичною особою приватного права. Проте ми вважаємо, що воно має ознаки юридичної особи публічного права, а тому тамтешні посадові особи мають подавати декларації», – додав Павлущик.

Водночас він погодився, що системна проблема значно глибша . По-перше, за словами голови НАЗК, в Україні визначене надто вузьке коло посадовців юридичних осіб, які мають декларувати власні доходи. Зазвичай, це лише  керівник, його заступник, рада директорів, члени правління, головний бухгалтер. Тоді як частина керівників і радників, уповноважених із питань закупівель на держпідприємствах взагалі не роблять цього. А це, як пояснив голова НАЗК, прямо суперечить рекомендаціям Єврокомісії, яка вимагає розширити коло декларантів, зокрема на радників і топменеджмент компаній, власниками яких є держава.

« По-друге — і це катастрофа — такі посадові особи, навіть якщо й подають декларації, не є суб’єктами незаконного збагачення та необґрунтованих активів . Фактично набуті ними необґрунтовані активи не можуть бути стягнуті в дохід держави. Ми вже проходили це в історії з МСЕК: їх включили до суб’єктів незаконного збагачення лише з моменту внесення змін до закону — й норма не має зворотної дії. Відповідальність можлива лише за майно, набуте після змін. Це величезна правова прогалина, яку потрібно терміново закривати», – додав Павлущик.

При цьом він запевнив, що НАЗК має незмінну позицію з цього приводу і не погоджується з тим, що 2023 року Верховна Рада звузила коло декларантів державних підприємств. Тоді як Єврокомісія прямо вимагає зобов’язати декларувати доходи радників і топменеджмент держкомпаній до переліку суб’єктів декларування.

«НАЗК давно розробило законопроєкт, згідно з яким декларантами були б посадовці товариств із часткою власності держави понад 50% акцій. Законопроєкт був внесений Кабміном (реєстраційний номер 9457 від 4 липня 2023 року) та включений до Плану законопроєктної роботи Верховної Ради на 2023 рік і до порядку денного дванадцятої сесії парламенту дев’ятого скликання. Проте у зв’язку з припиненням повноважень попереднього складу Кабміну в липні цього року законопроєкт, відповідно до Регламенту парламенту, вважається відкликаним, а тому був знятий з розгляду», – додав Павлущик.

Першу частину інтерв’ю з очільником НАЗК Віктором Павлущиком читайте за посиланням .

Нагадаємо, НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на «Енергоатом». Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а «відкат» сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача. І саме Тімур «Карлсон» Міндіч контролював відмивання грошей .

НАБУ та САП повідомили про затримання п'яти фігурантів справи та оголошення підозри семи учасникам злочинної організації – Тімуру Міндічу (який вночі напередодні обшуків виїхав з України),  колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку, виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову та чотирьом особам-«працівникам» бек-офісу з легалізації коштів .

Політика