Чинний закон про лобіювання компромісний і ми працюємо над мінімізацією сірих зон – Павлущик

08 грудня 2025 р. 17:07

08 грудня 2025 р. 17:07

У березні минулого року президент підписав закон про доброчесне лобіювання, на основі якого в Україні запустили Реєстру прозорості і продовжили подальше імплементування лобізму в країні. Як цей процес оцінює голова НАЗК Віктор Павлущик, він розповів у другій частині  інтерв’ю редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій .

«Я вірю в інститут лобіювання й роблю все, щоб він працював якісно. Але під час запуску Реєстру прозорості та підготовки до імплементації ми виявили низку прогалин, переважно технічних. Зокрема частина бізнесу не підпадає під визначення суб’єктів лобіювання, хоча фактично здійснює вплив . Це потрібно врегулювати. Нині над цим працює робоча група Комітету з правової політики, й питання точно потребує доопрацювання, до якого ми теж долучені» – зазначив Павлущик.

При цьому сьогодні сума штрафу для великого бізнесу чи олігархічних груп за нереєстроване лобіювання менша за поїздку з водієм. У відповідь на таке зауваження голова НАЗК заявив, що зараз завдання запустити інститут лобіювання, а не придушити його штрафами .

«Покарання саме собою не сформує культури прозорого впливу. Порушення, звісно, перевірятимуть, але ключове — стимулювати доброчесну реєстрацію та звітування. В Україні слово «лобіст» досі має негативний відтінок, але ми маємо змінити це сприйняття: лобіювання — це додатковий аналітичний ресурс, що допомагає якісно готувати законодавчі зміни . Це переваги, які створюються для суб’єктів лобіювання», – додав голова Нацагентства.

Що стосується забудовників та Telegram-каналів, які формують громадську думку, але досі перебувають «у тіні», то за словами Павлущика, насамперед потрібно змінювати сприйняття лобіювання . Мовляв, це вигідно і самим лобістам, адже закон дає їм конкретні права й гарантії, включно зі змінами до регламенту та роботи комітетів Верховної Ради. На думку Павлущика, коли суб’єкти лобіювання зрозуміють, що можуть діяти відкрито й у межах правової рамки, інститут запрацює повноцінно.

При цьому депутати, записані на родичів бізнеси та помічники–«прокладки» також входять у зону контролю закону про доброчесне лобіювання . Адже останній визначає як метод лобіювання пряму або опосередковану комунікацію з об’єктом лобіювання.

« Закон компромісний, але його ухвалено, й ми працюватимемо над мінімізацією «сірих зон» . Міжнародна практика показує: інститут, побудований на примусі, не працює. Права лобістів діють лише там, де існують обов’язки для публічних службовців. Поки що їх мінімум: об’єкт лобіювання має лише «сприяти». А от у народних депутатів у комітетах тепер є реальні обов’язки — розглядати аналітичні матеріали лобістів, включати їх до документів законопроєкту, не відмовляти в доступі, залучати до засідань», – зазначив очільник НАЗК.

Під час розмови Інна Ведернікова зауважила, що це більше, ніж є у громадських активістів. Водночас за словами Павлущика він нещодавно почув іншу думку, нібито ГО сьогодні мають більше впливу, ніж офіційні лобісти.

«Але різниця проста: активісти працюють через політичну відповідальність, лобісти — в межах закону. Єдиний шлях до результату — стимулювати доброчесність і формувати позитивні приклади відкритого лобіювання», – додав очільник НАЗК.

Що насправді відбувається з НАЗК? Чому його голова обрав таку лінію поведінки? Як він пояснює проблеми з ефективністю інституції, що прогледіла корупційний анклав в «Енергоатомі»? Чому не спрацювала антикорупційна програма? Де були антикорупційні уповноважені, відповідальні за контроль договорів держпідприємств? Чи аналізувало НАЗК урядову постанову, що фактично запустила схему «шлагбаум»? І чому в цій історії немає викривачів? Про все це у першій частині інтерв’ю з головою НАЗК Віктором Павлущиком розмовляла редакторка відділу внутрішньої політики Інна Ведернікова.

Політика