вологість:
тиск:
вітер:
Стратегія зайнятості населення України: чому у Кабміну нічого не вийде
Російська агресія стала причиною знищення мільйонві робочих місць в Україні, змусила 6–8 мільйонів громадян емігрувати за кордон, 4 мільйони осіб підштовхнула до внутрішнього переселення та призвела до зростання безробіття до 18–25% залежно від регіону. За даними Держстату, втрати робочої сили сягають 30–40% у промислових секторах, а тіньова зайнятість перевищила 30%. Враховуючи це, проєкт Стратегії зайнятості населення України на період до 2030 року, розроблений Мінекономіки та днями презентований урядом, мав би стати рятівним планом для відновлення. Але документ — швидше декларативний папір, наповнений ілюзіями, ніж реальна стратегія, здатна впоратися із сучасними трендами. Про це пише Андрій Павловський в статті "Від 18% безробіття до... нічого. Чому нова Стратегія зайнятості не спрацює".
Відповідно до аналізу автора, документ позиціонується як рамковий план, що має забезпечити:
- зниження рівня безробіття;
- розширення доступу до робочих місць;
- збалансування попиту і пропозиції на ринку праці;
- модернізацію механізмів зайнятості відповідно до європейських стандартів. Це абсолютно слушні цілі.
" Проте, коли справа доходить до конкретних механізмів реалізації, у проєкті переважають загальні формулювання: "створення умов", "розвиток інструментів", "інтеграція стандартів" без чіткого опису, хто, як, коли і за які ресурси має це реалізовувати. За таких формулювань документ більше нагадує ескіз намірів, аніж стратегічний план дій ", — пише автор.
За його словами, найгостріша проблема Стратегії — недооцінка війни як системного фактора.
"Війна призвела до масового безробіття серед ветеранів (40%) і ВПО (35%), а в регіонах, близьких до фронту, рівень безробіття сягає 30%. Стратегія згадує війну, але її заходи — це загальні декларації без бюджетів. За оцінками Світового банку, відновлення ринку праці потребує не менш як 50 млрд грн щорічно, але стратегія не вказує джерел фінансування, обмежуючись "донорськими коштами", — зазначає експерт.
Стратегія не включає жодних кількісних KPI, фінансових розрахунків чи часових рамок реалізації для багатьох своїх положень. Це означає, що навіть після прийняття документ ризикує залишитися порожньою декларацією.
У проєкті Стратегії не представлені оцінки бюджетних потреб і механізми фінансування — це ключова прогалина, яка може звести документ нанівець.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.
Джерело: zn.ua (Політика)
Новини рубріки
Супер-Ель-Ніньйо може забрати понад 450 тисяч життів до лютого — прогноз кліматологів
24 вересня 2026 р. 16:05
Мінфін бідкається: на невійськові виплати грошей бракує, вихід тільки один
24 вересня 2026 р. 16:00
Шахраї вигадали нову схему з рахунками за світло: як не потрапити на гачок
24 вересня 2026 р. 16:00