Саміт лідерів ЄС перевірить, чи зможе блок зберегти єдність на тлі тиску США — POLITICO

17 грудня 2025 р. 14:45

17 грудня 2025 р. 14:45

Саміт лідерів ЄС у четвер стане перевіркою того, чи збереже блок свою єдність , чи Дональд Трамп зможе його розділити. Про це в середу, 17 грудня, пише POLITICO .

Розбіжності між європейськими урядами з приводу використання заморожених російських активів для фінансування відновлення країни тривають під безпрецедентним тиском з боку США. Ця суперечка між європейськими урядами показує, що в Європі по-різному реагують на спробу переформатувати світовий порядок.

"Вони хочуть зробити нас слабкими", — сказав високопоставлений чиновник ЄС, обізнаний про трансатлантичні відносини та підготовку до саміту, пише видання.

Цього тижня європейські лідери мають ухвалити два важливих рішення, зокрема, одне з них — відчутні результати щодо фінансування України. Однак не всі європейські лідери з цим згодні. При цьому до лав звичних уже супротивників України, починаючи з Віктора Орбана, увійшли й інші правителі, приміром, Андрій Бабіш із Чехії. Вони відкидають загальноприйняту в Брюсселі лінію і вимагають, щоб ЄС опікувався проблемами європейських держав і взаємовідносинами зі США і навіть Росією, а не дбав про проблеми України.

Водночас інші європейські лідери, наприклад, канцлер ФРН Мерц, вважають, що якщо державам ЄС не вдасться узгодити фінансування України, це стане ударом для Європи. "Ми покажемо світу, що в такий вирішальний момент нашої історії ми нездатні триматися разом і діяти для захисту нашого власного політичного порядку на європейському континенті", — сказав Мерц в інтерв'ю німецькому телебаченню, нагадує POLITICO.

Представники адміністрації Трампа чинять на найбільш дружні до США уряди тиск у тому, щоб вони відмовилися використати 210 млрд євро заморожених російських активів для України, і в жовтні лідерам не вдалося досягти угоди з цього питання.

Головним противником цієї ідеї виступала Бельгія, в якій знаходиться більша частина заморожених активів. Переговори ЄС з Бельгією ні до чого не привели, незважаючи навіть на те, що Євросоюз намагався надати Бельгії гарантії. Своєю чергою Бельгія заявляє, що піклується про своїх платників податків, боячись як би їм не довелося повертати ці гроші. Інші країни вважають, що йдеться про значно ширшу геополітику. Але за два місяці стало зрозуміло, що за таким наполегливим опором стоїть адміністрація США, яка в Стратегії національної безпеки, опублікованій раніше цього місяця, заявила про підтримку євроскептичних сил і Володимира Путіна, який відкрито ставить під сумнів суверенітет колишніх радянських держав.

При цьому американська кампанія впливу, під час якої чиновники адміністрації Трампа обходять Брюссель і підтримують зв'язок зі столицями, призвела до того, що Італія, Болгарія, Мальта і Чехія приєдналися до групи незгодних країн.

Манфред Вебер, лідер правоцентристської Європейської народної партії, найбільшої політичної сім'ї Європейського союзу, у вівторок дав різку оцінку погіршенню стану відносин.

"Сполучені Штати вочевидь більше не є лідером вільного світу", — сказав він журналістам у Страсбурзі, де цього тижня проходить сесія Європейського парламенту. Адміністрація Трампа "віддаляється від нас".

"У мене навіть немає відповідного слова", — сказав прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал у коментарі POLITICO, відповідаючи на запитання про те, що станеться, якщо Європейському союзу не вдасться домовитися про позику. Києву необхідно знати, "що Європа підтримує Україну за будь-яких обставин. Що їм не доведеться приймати погану угоду".

Згідно з проектом мирного плану, узгодженого Білим домом і Кремлем, який просочився, Вашингтон хоче використати частину заморожених російських активів для фінансування зусиль із відновлення, очолюваних Сполученими Штатами Америки. Передача заморожених активів Україні в рамках репараційної позики дозволила б Києву самостійно вирішувати, на що спрямовувати кошти, водночас Франція наполягає на першочерговому європейському підході до витрат на озброєння.

Зі свого боку Білий дім відкинув звинувачення Брюсселя у втручанні.

"Вільні міркування з посиланням на анонімні джерела, які не були присутні на цих обговореннях, не слід сприймати всерйоз", — заявила заступник прес-секретаря Білого дому Анна Келлі. "Єдина мета Сполучених Штатів Америки — досягнення миру в цьому конфлікті... І українці, і росіяни чітко позначили свої позиції щодо заморожених активів, і наше єдине завдання — сприяти обміну позиціями, який зрештою може привести до угоди".

Шанси на укладення угоди не тільки не покращилися, а навіть погіршилися напередодні саміту. Це стало зрозуміло на зустрічі міністрів у справах ЄС, які у вівторок готувалися до саміту.

Україна надзвичайно потребує грошей - їй загрожує дефіцит бюджету 71,7 млрд євро у 2026 році. І якщо гроші не надходитимуть, це вдарить передусім по здатності продовжувати оборону і по моральному духу українців, вважає POLITICO.

Згасаючі переговори у вівторок призвели до того, що чиновники і лідери Європейського союзу все частіше почали піднімати більш різкий варіант: проштовхнути репараційну позику за допомогою голосування кваліфікованою більшістю — іншими словами, проігнорувати заперечення деяких країн і рухатися далі. Однак деякі чиновники заявили, що це може розірвати і без того розколотий блок і, ймовірно, занурити його в справжню кризу.

Іншою альтернативою є те, що деякі країни просто запропонують обмежені двосторонні позики.

"Важливо, щоб Бельгія брала участь" в угоді, "але подивимося", — сказала прем'єр-міністр Латвії Евіка Сіліня в коментарі POLITICO у вівторок. "Якщо це [голосування кваліфікованою більшістю] буде єдиним варіантом, чому б і ні?"

"Для Європейського союзу важливо показати свою силу, а також здатність ухвалювати сильні рішення, тому що ми вже доволі довго працюємо над цим і пообіцяли Україні, що допоможемо їй фінансовими ресурсами, — а заморожені активи справді є хорошим джерелом", — сказала вона.

Силиня додала підкреслено: "Для Бельгії, я думаю, я не бажаю їм стати другою Угорщиною". POLITICO повідомляло минулого тижня, що дипломати попереджали: Бельгія ризикує опинитися ізольованою в процесі ухвалення рішень Європейського союзу через свою непохитну позицію щодо угоди з активами.

"У мене навіть немає відповідного слова", — сказав прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал у коментарі POLITICO, відповідаючи на запитання про те, що станеться, якщо Європейському союзу не вдасться домовитися про позику.

Для України репараційна позика, що фінансується за рахунок російських активів, стала б найкращим рішенням її фінансової прірви — підтримка Міжнародного валютного фонду для країни залежить від цього плану.

Оскільки переговори між європейськими чиновниками не привели до згоди, лідерів чекає незвичайне завдання на саміті в четвер — особисто виробити рішення.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила на саміті в Європейському парламенті, що підтримка оборони України є ключовим завданням європейської безпеки, і додала, що "найближчі дні стануть вирішальним кроком для забезпечення цього", пише The Guardian.

Вона представила два варіанти, які стоять перед лідерами ЄС напередодні завтрашнього саміту —: позика або нове спільне запозичення для України.

"Нам потрібно визначитися, яким шляхом ми хочемо йти. Але одне ясно безперечно: ми маємо ухвалити рішення щодо фінансування України на наступні два роки під час цього засідання Європейської ради", — підкреслила вона.

Політика