Опитування: українці найбільше довіряють ЗСУ, довіра до президента вища за довоєнний рівень

17 грудня 2025 р. 17:59

17 грудня 2025 р. 17:59

Центр Разумкова оприлюднив часткові результати опитування «Україна: суспільно-політичні виклики переходу від війни до миру та повоєнного відновлення», яке тривало з 11 по 18 листопада.

Зокрема, учасників опитування попросили оцінити напрямок розвитку подій в Україні:

• 32,5% вважають, що події розвиваються в правильному напрямі
• 48% – у неправильному
• 19,6% не змогли відповісти

Автори зазначають, що частка громадян, які оцінювали розвиток подій позитивно, зросла після початку повномасштабного вторгнення Росії – з 20% в грудні 2021-го до 51% у вересні та жовтні 2022-го, досягши максимуму в 61% на початку 2023 року. Після середини 2023 року і до середини 2024-го соціологи фіксували зниження цього показника, головною причиною вважають тривалість війни.

«Частка тих, хто вважає, що події розвиваються у правильному напрямі, істотно вища серед тих, хто довіряє українській владі — від 19% серед тих, хто їй зовсім не довіряє, до 51,5% серед тих, хто їй повністю довіряє», – йдеться в тексті.

Серед суспільних інституцій найбільшою довірою користуються Збройні сили України (повністю або скоріше довіряють 92% опитаних) та Державна служба з надзвичайних ситуацій (86%).

Також респонденти висловили переважно довіру волонтерам (81%), добровольчим загоніам (78%), Національній гвардії (72%), Головному управлінню розвідки (71%), прикордонникам (70,5%), Службі безпеки України (65%), церкви (65%), громадським організаціям (64%), Міністерству оборони (63%) та Національному банку (54%).

«Частка тих, хто довіряє Президенту України, статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто йому не довіряє (відповідно 48% і 45%), це само стосується українських ЗМІ (відповідно 48% і 45%), Державного бюро розслідувань (відповідно 40% і 42%)», – зазначають автори опитування.

Традиційно низький рівень довіри до Верховної Ради (переважно або взагалі не довіряють 76%). Також учасники висловили недовіру державному апарату (75%), уряду (73%), політичним партіям (71,5%), судам (66%), прокуратурі (60%), політичній опозиції (59%) та українській владі загалом (57%).

Думки розділилися щодо, зокрема, Національної поліції (не довіряють загалом 49%, довіряють – 45,5%), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (не довіряють 47%) та Національного антикорупційного бюро (45% висловили недовіру проти 41%).

«У перші місяці після початку повномасштабної війни зросла довіра громадян до більшості владних інститутів, що було зумовлено усвідомленням необхідності національної консолідації перед зовнішньою загрозою. Однак, з часом рівень довіри до владних інститутів порівняно з першим роком війни знизився. Хоча й стосовно багатьох інститутів залишається вищим, ніж до війни. Збереження високого рівня довіри насамперед стосується тих інститутів, які безпосередньо відповідають за оборону країни», – йдеться в коментарі.

Також вищим порівняно з довоєнним залишається рівень довіри до президента, волонтерів і активістів, омбудсмана та банківської системи.

Соціологи зазначають, що протягом остатннього року найбільш помітне зростання довіри до антикорупційних інституцій – це пов’язують із «викриттям ними низки фактів корупції у вищих ешелонах влади, хоча частка тих, хто довіряє антикорупційним інститутам, навіть зараз залишається меншою, ніж частка тих, хто не довіряє».

Серед найбільших викликів сьогодення більшість респондентів називала, зокрема:

• війну – 68% опитаних
• хабарництво і корупцію – 45%
• руйнування житла внаслідок російських атак 40%
• руйнування інфраструктури – 38%
• перебої зі зв’язком і постачанням електроенергії, води та газу 30%
• низький рівень зарплат і пенсій 29%
• інфляцію – 27%

Опитування проводили у більшості областей України, участь взяли 2 008 респондентів від 18 років. Теоретичну похибку вибірки оцінюють у не більше ніж 2,3%. Повні результати проєкту планують оприлюднити в січні.

Політика