Пекін відмовляється від контролю над озброєннями: Пентагон фіксує масове розміщення МБР

23 грудня 2025 р. 00:58

23 грудня 2025 р. 00:58

Китай, імовірно, розмістив понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет у трьох новітніх районах шахтних пускових установок і не виявляє жодного бажання вести переговори щодо контролю над озброєннями. Про це йдеться в проєкті звіту Пентагону, який звертає увагу на зростання військових амбіцій Пекіна, пише Reuters.

Китай розширює та модернізує свій арсенал швидше, ніж будь-яка інша ядерна держава. Водночас у Пекіні заявляють, що повідомлення про нарощування військової потужності є спробами «очорнити та зганьбити Китай і навмисно ввести міжнародну спільноту в оману».

Минулого місяця президент США Дональд Трамп заявив, що, можливо, працює над планом ядерного роззброєння разом із Китаєм і Росією. Однак, як зазначається в проєкті звіту Пентагону, з яким ознайомилося Reuters, Пекін не демонструє зацікавленості в такій ініціативі.

«Ми й надалі не бачимо з боку Пекіна жодної готовності до впровадження таких заходів або до більш всеосяжних переговорів щодо контролю над озброєннями», — йдеться у звіті.

Зокрема, у документі зазначається, що Китай, імовірно, розмістив понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет DF-31 на твердому паливі у шахтних районах поблизу кордону з Монголією — це чергова ланка в серії таких об’єктів. Раніше Пентагон повідомляв про існування цих районів, але не розкривав кількість завантажених ракет.

У проєкті звіту не зазначено можливих цілей для ракет. Американські посадовці зауважили, що документ може зазнати змін до його подання законодавцям.

У звіті також зазначається, що у 2024 році арсенал ядерних боєголовок Китаю залишався на рівні «трохи більше 600 одиниць», що, за словами авторів документа, свідчить про «повільніші темпи виробництва порівняно з попередніми роками».

Водночас у звіті наголошується, що ядерне розширення Китаю триває, і країна перебуває на шляху до володіння понад 1 000 боєголовками до 2030 року.

Китай заявляє, що дотримується «ядерної стратегії самозахисту» та політики незастосування ядерної зброї першим.

Трамп також заявляв, що хоче, аби Сполучені Штати відновили ядерні випробування, однак поки що незрозуміло, в якій формі це може відбутися.

Колишній президент США Джо Байден і Трамп під час свого першого терміну намагалися залучити Китай і Росію до переговорів щодо заміни договору New START тристоронньою угодою про стратегічний контроль над ядерними озброєннями.

У докладному звіті Пентагону описано нарощування військової потужності Китаю та зазначено, що «Китай розраховує бути здатним вести й виграти війну за Тайвань до кінця 2027 року».

Китай, який вважає демократично керований Тайвань своєю територією, ніколи не відмовлявся від застосування сили для «возз’єднання» з островом.

У документі стверджується, що Пекін удосконалює свої військові варіанти захоплення Тайваню «шляхом грубої сили», і одним із таких варіантів можуть бути удари на відстані 1 500–2 000 морських миль від території Китаю.

«За достатнього масштабу такі удари можуть серйозно кинути виклик присутності США в зоні конфлікту або поблизу нього в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та дезорганізувати її», — йдеться у звіті.

Публікація документа відбувається менш ніж за два місяці до завершення дії договору New START 2010 року — останньої американо-російської угоди про контроль над ядерними озброєннями, яка обмежує сторони у розміщенні 1 550 стратегічних ядерних боєголовок на 700 носіях.

Президент Росії Владімір Путін і Байден продовжили дію угоди на п’ять років у лютому 2021 року, однак її умови не передбачають подальшого формального продовження.

Багато експертів побоюються, що припинення дії договору може спровокувати тристоронню ядерну гонку озброєнь.

«Більше ядерної зброї та відсутність дипломатії не зроблять безпечнішим нікого — ані Китай, ані Росію, ані Сполучені Штати», — заявив Деріл Кімболл, виконавчий директор громадської організації Arms Control Association.

Лідер КНР Сі Цзіньпін розгорнув масштабну кампанію боротьби з корупцією, одним із головних об’єктів якої стала Народно-визвольна армія Китаю.

У звіті зазначається, що ці чистки можуть негативно вплинути на короткострокову ядерну готовність, але водночас створюють підґрунтя для «загального довгострокового покращення стану НВАК».

За даними провідного аналітичного центру з питань конфліктів, торік доходи гігантських китайських оборонних компаній скоротилися, оскільки антикорупційні чистки уповільнили укладання контрактів і процеси закупівель озброєнь.

Прибутки китайської оборонної промисловості знизилися, попри три десятиліття зростання оборонних бюджетів на тлі посилення стратегічного суперництва Пекіна зі Сполученими Штатами — традиційною військовою силою Азії — та напруженості навколо Тайваню й гостро спірного Південно-Китайського моря.

За останні 18 місяців щонайменше 26 чинних і колишніх топменеджерів державних оборонних компаній стали об’єктами розслідувань або були усунуті з посад, зазначається у звіті Пентагону.

«Розслідування вийшли за межі фокусу 2023 року на закупівлях у ракетно-ракетно-космічній галузі та охопили більшу частину оборонної промисловості Китаю, включно з ядерною та суднобудівною галузями», — йдеться в документі.

Політика