Європа підводить Україну — Politico

23 грудня 2025 р. 10:47

23 грудня 2025 р. 10:47

Війна Росії проти України, здається, закінчиться наступного року — і на умовах, дуже несприятливих для Києва. Чому такий прогноз? Тому що минулого тижня ЄС не зміг домовитися про використання заморожених російських активів для підтримки України. Відмова від пропозиції про репараційний кредит позбавляє Україну гарантованого фінансування на наступні два роки, пише у статті для Politico оглядач Джеймі Деттмер.

Причиною провалу пропозиції стали юридичні побоювання Бельгії щодо позики, а також небажання президента Франції Еммануеля Макрона та прем'єр-міністра Італії Джорджі Мелоні приєднатися до канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у підтримці ідеї репараційного кредиту. І все це попри тижні суперечок та завищені очікування прихильників плану, серед яких була і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

На щастя, ЄС все ж надасть Україні значний пакет фінансування, погодившись на спільне запозичення у 90 млрд євро. Київ отримає кредит за рахунок безвідсоткової позики, забезпеченої бюджетом ЄС.

Але хоча це й дозволить Україні уникнути вичерпання коштів на початку наступного року, пакет допомоги розрахований на два роки, і цього буде недостатньо, щоб Київ міг продовжувати боротьбу. За прогнозами Міжнародного валютного фонду, через скорочення фінансової підтримки з боку США дефіцит бюджету України протягом наступних двох років становитиме близько $160 мільярдів.

Іншими словами, Україні знадобиться значно більше від Європи — і це буде дедалі складніше для ЄС.

Проте багато європейських лідерів були досить оптимістичними після укладення угоди про фінансування минулого тижня. Президент Фінляндії Александр Стубб зазначив, що узгоджений пакет все ще пов'язаний із замороженими російськими активами.

“Заморожені російські активи залишаться замороженими... і Союз залишає за собою право використовувати заморожені активи для погашення цього кредиту”, — написав він у соцмережі X.

Крім того, вважається, що наступний кредит може бути доданий і опосередковано пов'язаний із російськими активами. Може й так. Але це також можна розцінити як передчасні сподівання, оскільки все залежить від того, яка угода буде укладена для закінчення війни.

Тим часом, отримати ще один кредит буде не так просто, коли бюджет України знову спорожніє.

Три країни — Угорщина, Словаччина та Чехія, вже відмовилися від програми спільного запозичення, про яку було оголошено минулого тижня. Неважко уявити, що до них приєднаються й інші країни, які не погоджуються з ідеєю ще одного багатомільярдного пакету допомоги в 2027 році, який є важливим виборчим роком як для Франції, так і для Німеччини. Крім того, президент США Дональд Трамп усе ще буде в Білому домі, тож немає сенсу сподіватися на додаткові кошти з Вашингтона.

І все ж прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер назвав угоду минулого тижня, досягнуту після майже 17 годин переговорів, “перемогою для України, перемогою для фінансової стабільності... і перемогою для ЄС”.

Однак російський диктатор Владімір Путін бачить це інакше.

Як зазначив президент України Володимир Зеленський, намагаючись переконати європейських лідерів підтримати кредит: “Якщо Путін знатиме, що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, то його мотивація продовжувати цю війну стане значно слабшою”.

Але так не сталося. І після того, як минулого тижня провал переговорів щодо активів РФ підкреслив розбіжності між європейськими лідерами, Путін, безсумнівно, зробить із цього власні висновки, лише підтвердивши, що час на його боці. Що якщо він почекає ще трохи, 28-пунктний план, який його помічники розробили разом із послужливим спеціальним посланцем Трампа Стівом Віткоффом, може бути відновлений, залишивши Україну та Європу в скрутному становищі? Мрія Кремля.

Путін також може стежити за опитуваннями громадської думки й бачити зростання невдоволення європейських виборців підтримкою України в деяких найбільших економіках континенту. Наприклад, опубліковане минулого тижня опитування Politico, показало, що респонденти в Німеччині та Франції, можливо, ще більш неохоче підтримують фінансування України, ніж респонденти в США. У Німеччині 45% респондентів заявили, що підтримають скорочення фінансової допомоги Україні, тоді як лише 20% висловилися за збільшення допомоги. У Франції 37% респондентів хотіли б надавати менше допомоги Києву, тоді як лише 24% висловилися за її збільшення.

Напередодні засідання Ради ЄС минулого тижня прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що європейські лідери отримали можливість спростувати твердження Трампа про їхню слабкість. Домовившись про використання заморожених російських активів, вони також дали б відповідь на заяви президента США про те, що Європа “занепадає”. Однак вони цього не зробили.

Директорка з наукової роботи Growford Institute Тетяна Богдан проаналізувала, чи здатні інші союзники України замінити США, які впевнено скорочують військову підтримку України. Ініціатив чимало, але їхня ефективність поки що не заспокоює. Детальніше в матеріалі — “ Як змінюється військова підтримка України без США ”.

Політика