«Схеми» з’ясували, хто вніс заставу в 1 мільйон доларів за фігуранта справи «Мідас» Басова

26 грудня 2025 р. 20:42

26 грудня 2025 р. 20:42

Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) з’ясували, що загалом 40 мільйонів гривень застави за фігуранта справи «Мідас», виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова внесла новостворена київська компанія та його адвокати.

За версією НАБУ та САП, Басов (на «плівках» – «Тенор») разом з Ігорем Миронюком («Рокет») керували «тіньовими процесами» у межах «злочинної організації», яка займалася систематичним отриманням неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатома» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів.

Від джерел у правоохоронних органах журналісти дізналися, що 25 грудня 25 мільйонів гривень внесла приватна компанія «Грін плюс компані». Це зареєстрована в Києві два місяці тому фірма зі статутним капіталом у 75 тисяч гривень. Основний профіль діяльності – оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. За номером компанії, вказаним в офіційних реєстрах, відповіла жінка, яка не захотіла називати свого імені. Вона сказала, що їй невідома ані компанія, ані її керівництво. Сама ж директорка «Грін плюс компані» Марина Шевченко кілька разів відхилила дзвінки на її особистий номер.

10 мільйонів 300 тисяч гривень застави також вніс адвокат самого Басова Віталій Наум. І ще 4 мільйони 700 тисяч гривень – адвокатське об’єднання «Національна колегія адвокатів», яке Наум очолює .

У коментарі «Схемам» адвокат підтвердив факт внесення застави ним особисто та адвокатським об’єднанням і назвав це поширеною практикою. «Всі підтвердження є, у банк надали всі відповідні документи. Банк перевірив походження коштів, підтвердив. Це наші особисті кошти від прибутків, після сплати податків, ми працюємо «в білу». І все. Ми хотіли, щоб Дмитро Миколайович зустрів Різдво з родиною, так і сталося, учора він вийшов», – заявив він.

Адвокат додав, що давно знає Дмитра Басова та впевнений, що він «не втече»: «Ми виступили гарантом перед органом досудового розслідування, а в подальшому і перед судом. Після того, як буде прийнято кінцеве рішення у справі, ці грошові кошти нам повертаються назад. Наразі він не зобов’язаний їх віддавати, проте зобов’язаний виконувати процесуальні обов’язки та виконувати договір, укладений на надання правової допомоги».

За даними ЗМІ, раніше, під час обрання в ВАКС Басову запобіжного заходу, прокурор САП заявляв: «Саме Дмитро Миколайович в складі даної злочинної організації одержував гроші у коштах неправомірну вигоду за вчинення ним дій з використанням службового становища в інтересах контрагентів «Енергоатому». Басов систематично передавав одержані раніше злочинним шляхом грошові кошти для Миронюка».

У відповідь на це адвокат Басова, вищезгаданий Віталій Наум повідомляв, що інформації про те, що його клієнт дійсно отримував гроші, немає.

12 листопада 2025 року Басову обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб з альтернативою застави у 40 мільйонів гривень.

За словами адвоката Басова, після внесення застави його звільнили з-під варти.

10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації , основним напрямком роботи якої було « систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бекофіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу « належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні ».

У цій справі повідомили про підозру вісьмом особам. «Схеми» опублікували список із 7 осіб. За даними від джерел у правоохоронних органах, це бізнесмен, співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я «Карлсон»); Ігор Миронюк («Рокет»), якого представляють як колишнього радника міністра енергетики Германа Галущенка, але в Міненерго це заперечують ; виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») і ще четверо «працівників» так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: серед них Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна. Пізніше про підозру у незаконному збагаченні повідомили також ексвіцепрем’єру-міністру національної єдності Олексію Чернишову, який свою вину заперечує.

Один з підозрюваних – Олександр Цукерман («Шугармен») назвав « брехнею» звинувачення НАБУ та САП та пообіцяв повернутись в Україну. У листопаді 2025-го року РНБО наклала санкції на Цукермана та Тимура Міндіча. Їх оголосили в розшук.

В інтерв'ю «Українській правді», опублікованому 26 грудня, Тимур Міндіч заявив про велику медійну атаку щодо нього і відмовився коментувати юридичну складову справи.

Решта згаданих осіб оприлюднену НАБУ інформацію в межах операції «Мідас» не коментували. Радіо Свобода намагається отримати їхню позицію.

У НАБУ заявляли , що перевірятимуть походження коштів на заставу фігурантів справи «Мідас».

Найбільшу суму застави суд призначив Ігорю Миронюку – 126 мільйонів гривень . Наразі він досі перебуває під вартою. Апеляційну скаргу його захисту залишили без задоволення.

28 листопада стало відомо про проведення обшуку в голови Офісу президента. Андрій Єрмак прокоментував обшуки , заявивши, що «жодних перешкод у слідчих немає». Про те, в якій справі відбувалися обшуки і який статус має Андрій Єрмак, офіційно не інформували. За даними ЗМІ, він не перебуває у статусі підозрюваного.

Згодом того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що керівник його Офісу Андрій Єрмак написав заяву про відставку. Голова держави подякував Єрмаку за представлення української позиції на переговорах, але висловив бажання, «щоб не було чуток і спекуляцій». Сам Єрмак додав , що його обурює «бруд», спрямований проти нього.

Політика