Що чекає на українську економіку 2026 року

29 грудня 2025 р. 08:46

29 грудня 2025 р. 08:46

Закінчується четвертий рік повномасштабної війни російського агресора проти України, але перспективи подальшого розвитку з кожним роком стають, на жаль, дедалі більш невизначеними та, відповідно, якість економічних прогнозів від цього не стає кращою. Однак провідні українські та іноземні експерти з макроекономіки дають свої оцінки та прогнози на наступний рік на основі існуючої інформації та власних припущень.

Серед базових припущень майже всіх експертів можна виокремити три основні невизначеності, які впливатимуть на якість і достовірність усіх прогнозів. Це інтенсивність і тривалість бойових дій на сході і півдні України, масштаби руйнування промислової та енергетичної інфраструктури внаслідок ворожих обстрілів і можливості їхнього відновлення, а також джерела фінансування дефіциту бюджету у 2026-му та наступних роках.

І якщо проблема фінансування дефіциту бюджету на наступні два роки більшою мірою вирішена ( див. вставку ), то припущення, які пов’язані з воєнними діями, роблять основний внесок у невизначеність макроекономічних прогнозів.

Вставка ZN.UA

Як спрацював «план Б» щодо фінансування України з боку ЄС

Спочатку Європейська комісія намагалася реалізувати план, який передбачав використання до 165 млрд євро — більшої частини із 210 млрд євро російських активів, заморожених у Європі. Такий план не передбачав конфіскації і не суперечив міжнародному праву. Натомість кошти мали бути інвестовані в облігації з нульовою ставкою, які і допомогли б профінансувати бюджет України в 2026–2027 роках. Однак Бельгія, а разом із нею Мальта, Болгарія та Італія висловили застереження щодо можливих фінансових та юридичних ризиків унаслідок судових позовів з боку Росії. Тож було реалізовано «план Б», який передбачає надання безвідсоткових позик з боку Євросоюзу для України на основі запозичень ЄС на ринках капіталу і який підкріплюється бюджетним запасом ЄС. Угорщина, Словаччина та Чехія, які були проти такого плану, зрештою проголосували «за», після того як лідери провідних країн погодилися з тим, що ця схема не вплине фінансово на зазначені країни.

Економічне зростання

Оцінки експертного середовища щодо зростання ВВП 2025 року погіршилися. Основним чинником, який стримував економічне зростання, було погіршення безпекової ситуації. Так, у другій половині поточного року суттєво збільшилися кількість та інтенсивність ракетних і дронових обстрілів , а, за урядовими оцінками за перші три квартали цього року, кількість пошкоджень інфраструктурних об’єктів зросла у 2,7 разу порівняно з таким же періодом 2024-го. Найбільше постраждали об’єкти енергетичної інфраструктури, газовидобутку та логістики. Таке погіршення безпекової ситуації негативно позначилося на ділових очікуваннях бізнесу і призвело, відповідно, до зниження інвестування.

Центр економічної стратегії традиційно наприкінці року надає платформу для українських і міжнародних аналітичних команд для обговорення ключових макроекономічних показників та їхнього прогнозу. Так, майже всі останні прогнози щодо зростання реального ВВП на 2025 рік перебувають на рівні близько 2%. На 2026 рік переважна кількість експертів не очікує припинення бойових дій, тож оцінки економічного зростання близькі до рівня 2025 року ( див. рис. 1 ). Окремо вирізняється прогноз МВФ, згідно з яким зростання реального ВВП становитиме 4,5% і який виглядає більш оптимістично, ніж прогнози решти експертів.

Інфляція

Середній прогноз експертів щодо інфляції покращився порівняно з липневим, коливається біля позначки у 9% на кінець року та має тенденцію до зниження 2026-го. Урядовий прогноз є вищим як на кінець 2025 року, так і на кінець 2026-го, ніж у решти експертів ( див. рис. 2 ). Низхідна траєкторія інфляції зумовлювалася передусім сповільненням як базової інфляції, так і адміністративно регульованих цін. Разом з цим перспективи динаміки цін 2026 року щодо зниження мають значні ризики, пов’язані із можливими змінами цін на електроенергію, паливо, а також з можливим погіршенням інфляційних очікувань.

Платіжний баланс

2025 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України і надалі розширювався, що було прямим наслідком потреб оборони та відновлення. Так, за січень—жовтень 2025 року дефіцит поточного рахунку наблизився до позначки у 30 млрд дол. Така динаміка зумовлювалася насамперед збільшенням дефіциту торгівлі товарами внаслідок значного зростання імпорту, зокрема, пов'язаного зі стратегічними інвестиціями в безпеку та відновлення. Дефіцит за поточним рахунком компенсувався припливом за фінансовим рахунком платіжного балансу, що навіть дало можливість нарощувати міжнародні резерви. За оцінками НБУ, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу на кінець 2025 року перебуватиме в діапазоні 36–38 млрд дол. і залишиться на цьому ж рівні наступного 2026 року.

Бюджет

Ризики для бюджету залишаються високими з огляду на виключну невизначеність, і уряду слід докласти всіх зусиль, щоб мобілізувати доходи та уникнути неефективних витрат або запровадження податкових пільг. Дефіцит зведеного бюджету на 2026 рік на сьогодні очікується на рівні 1925 млрд грн, або близько 45 млрд дол. США. Зовнішнє фінансування, яке більшою мірою здійснюватиметься з боку ЄС, необхідно буде доповнити своєчасним і масштабним зовнішнім донорським фінансуванням на умовах, подібних до грантів, для забезпечення стійкості боргу. Окрім цього, нова програма з МВФ передбачає можливість запровадити стратегію реструктуризації зовнішнього боргу для відновлення його стійкості та зменшення витрат.

Міжнародні резерви та обмінний курс

За рахунок перевищення припливу за фінансовим рахунком над дефіцитом поточного рахунку міжнародні резерви НБУ мають зрости до 54 млрд дол. ( див. рис. 3 ) 2025 року та залишатимуться на цьому рівні до кінця 2026-го. Такий рівень резервів дає можливість НБУ продовжувати політику курсової гнучкості та згладжувати курсові коливання, а також утримувати стабільність на валютному ринку. За оцінками неурядових експертів, значного знецінення курсу не очікується. Середній курс гривні до долара США може коливатися наступного року в межах 3–4% відносно середнього курсу 2025 року.

МВФ

Місія МВФ і влада України досягли угоди на рівні персоналу щодо пакета макроекономічної та структурної політики, яка може бути підтримана новою 48-місячною програмою в межах Механізму розширеного фінансування (EFF). У межах нової програми уряд, НБУ та інші органи влади мають і надалі підтримувати макроекономічну стабільність, а також відновити стійкість державного боргу. Влада також зобов’язується боротися з неформальним сектором і корупцією, яка зросла під час війни, а також відновити якісне управління, зокрема в секторі державних підприємств.

Як очікується, нова програма може бути подана на розгляд Виконавчої ради директорів МВФ для затвердження, але тільки після виконання попередніх заходів і за умови належних гарантій фінансування від донорів. Основний крок щодо фінансування вже зроблений Євросоюзом.

***

Українська економіка входить у 2026 рік з обережними очікуваннями: більшість експертів прогнозують зростання ВВП лише на рівні 2% через посилення обстрілів інфраструктури та погіршення ділових настроїв. При цьому країні вдалося вирішити критичне питання фінансування бюджетного дефіциту завдяки реалізації «плану Б» від ЄС і досягненню угоди з МВФ щодо нової 48-місячної програми. Інфляція демонструє тенденцію до зниження в бік 9%, міжнародні резерви залишаються стабільними на рівні 54 млрд дол., а курс гривні очікується без значних коливань. Водночас ключовими викликами залишаються непередбачуваність воєнної ситуації та політичних рішень союзників, тому поточна стабільність залишатиметься хиткою та вкрай вразливою.

Політика