Як розрахувати розмір компенсації за пошкоджене, знищене чи втрачене майно приватних підприємств

03 січня 2026 р. 17:01

03 січня 2026 р. 17:01

Одним із важливих питань, які виникають під час підготовки документів для отримання компенсації, є питання про її розмір, на який може претендувати жертва агресії. Питання про відшкодування житла (пошкодженого або знищеного) розглядаються в Україні на рівні державних органів у спеціальних реєстрах і програмах, і ми про це вже писали. В цій статті проаналізуємо ситуацію з юридичними особами. На яке відшкодування може претендувати бізнес?

Спосіб оцінки шкоди для підприємств викладено у «Методиці визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку зі збройною агресією РФ, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності» (далі — Методика оцінки збитків), затвердженій спільним наказом Міністерства економіки й Фонду державного майна України №1522/38858 від 2 грудня 2022 року. Також існує окрема Методика для енергетичних активів, утім, вона за основними параметрами й ідеологією дуже схожа на Методику оцінки збитків.

Обидві методики розглядають пошкодження, яких підприємство зазнало в результаті дій агресора, та визначають втрати, яких при цьому зазнав бізнес. Розглядаються такі види шкоди:

— прямі збитки;

— упущена вигода;

— витрати на відновлення.

Прямі збитки — це вартість фізично пошкоджених елементів майна або вартість знищеного майна. Вони визначаються як вартість нового аналогічного майна за вирахуванням фізичного зносу й застосовуються зазвичай при компенсаціях, які виплачує держава державним підприємствам.

Приватним підприємствам держава зараз не готова відшкодовувати втрати пошкодженого чи знищеного майна, тут діє принцип «рятування потопельника — справа рук самого потопельника». Тому й з’явилася ця стаття.

Що втрачає приватний бізнес у результаті агресії

По-перше, він втрачає пошкоджене та/або знищене майно, якщо відбувалося влучання у майно, яке можливо відновити, якщо воно розташоване на підконтрольній Україні території. Також бізнес не міг працювати, оскільки майно було пошкоджене, і втратив прибуток. Отже, підприємство може претендувати на відшкодування витрат для відновлення пошкодженого або знищеного майна, упущеної вигоди, а також додатково понесених витрат у зв’язку, наприклад, з релокацією бізнесу.

У Методиці оцінки збитків зазначено: «…розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення майна визначається як різниця між значеннями вартості такого об’єкта до та після заподіяння йому шкоди».

На практиці це виглядає як визначення вартості того, що фактично пошкоджене, а також визначення вартості витрат на відновлення, бо відновити те, що пошкоджено, коштує дорожче, оскільки неможливо відновити будівлю або будівельну конструкцію із матеріалів, які мають такий самий знос, як матеріали будівлі: для відновлення використовуються нові матеріали.

Для визначення прямих збитків складаються кошториси на базі обстеження технічного стану будівлі або споруди після її пошкодження, враховуються прямі і непрямі витрати, а також час, необхідний для такого відновлення. За дату оцінки приймається дата завершення складання звіту/дата подання позовної заяви до суду.

Першим етапом на шляху до отримання компенсації є отримання рішення суду в Україні. Наступним етапом є визначення упущеної вигоди. До речі, якщо у підприємства були збитки 2021 року, то Методика не передбачає відшкодування упущеної вигоди. Хоча це досить дивно.

Для тих бізнесів, які мали прибуток на кінець 2021 року, упущена вигода визначається як прибуток за ту кількість місяців, протягом яких підприємство не могло працювати через пошкодження. Такий підхід видається дещо спрощеним, бо не враховує амортизації, яку вираховують до оподаткування, а також додаткових витрат, які несе підприємство.

Слід зазначити, що процедура підготовки документів для суду потребує ретельної фіксації завданої шкоди та збору первісних вихідних даних як самим підприємством, так і оцінювачем.

Це і акти, які зафіксували завдання шкоди, що отримують від поліції, ДСНС та інших органів, і технічне обстеження, яке мають провести певні спеціалісти, і документи з технічних сайтів, і фотографування, іноді навіть дронами, всіх пошкоджень, щоб зібрати найповніший пакет доказів і скласти звіт з оцінки гарної якості.

Втрачене майно

До втраченого відносять те майно, над яким втрачений контроль, приміром, майно, яке наразі перебуває на окупованій території. На сьогодні методичних засад, які давали б можливість визначати вартість такого майна, в законодавстві немає.

У таких умовах доцільно звернутися до міжнародної практики арбітражних судів, яку викладено у книжці під редакцією Джона А.Тренора Damages in International Arbitrations Guide («Вказівки до оцінки пошкоджень у міжнародному арбітражі»). У ній проаналізована практика міжнародних судів із питань компенсації та підтверджується висновок, що жертва має отримати таку компенсацію, якої вистачило б на придбання такого самого бізнесу та одержання реальної упущеної вигоди.

Уявімо гіпотетично, що власник продав свій бізнес напередодні широкомасштабного вторгнення. Яка вартість такого майна? Це вартість усього бізнесу на момент, що передує вторгненню.

Оцінювачі дуже добре знають, як визначати цю вартість, — як доходи за вирахуванням витрат із подальшим визначенням вартості шляхом застосування процедури дисконтування/капіталізації тієї різниці між доходами й витратами.

Процедура досить відома, хоча й непроста. Але питання виникає на етапі визначення цієї вартості на дату оцінки, оскільки минуло вже майже чотири роки з моменту початку великої війни, й гроші, які можна було б отримати до моменту вторгнення, сьогодні коштують набагато більше. Чому? А тому, що якщо взяти ті гроші, за які гіпотетично було продано бізнес до вторгнення, та вкласти їх в інший бізнес, то вони почнуть приносити дохід, який може бути зовсім не меншим від того, який отримували до вторгнення.

Власники бізнесів мають також розуміти, що його вартість автоматично включає вартість усіх активів, які використовуються для оперування бізнесом. У разі, якщо у власності підприємства є надлишкове майно, яке не використовується для продукування прибутку, але має ліквідність і ринкову вартість, то вартість такого майна має бути доданою до вартості бізнесу з урахуванням його актуалізації на дату оцінки.

Яка ситуація з отриманням компенсації

Як зазначено вище, першим етапом на шляху отримання компенсації є отримання рішення суду в Україні. Гарною новиною є те, що за подання заяви на отримання такого рішення не треба сплачувати судовий збір.

На сьогодні вже є 639 судових рішень щодо відшкодування збитків компаніям, які зазнали шкоди з початку широкомасштабного вторгнення агресора. 85% рішень у межах національної юрисдикції є позитивними.

Також Міжнародний реєстр збитків почав реєструвати заяви щодо втрати майна на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Загальна кількість заяв перевищила 30 тис. Серед категорій реєстру, за якими можна подавати заяви, є категорія «A3. Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна». Втім, наразі кількість заяв за цією категорією невідома, хоча невеликі бізнеси могли б скористатися цим механізмом.

Втім, бізнесмени звертаються й до інших механізмів відшкодування. Одним із них є пошук активів, які належать Росії, та звернення до виконавчих органів тієї країни, де є такі активи. Процедура передбачає арешт російських активів на звернення жертви-заявника, продаж активів, які належать агресору, і відшкодування збитків. Деякі бізнеси вже йдуть таким шляхом і вважають його найбільш перспективним з погляду отримання компенсації найближчим часом.

Коли?

Багато хто не вірить у можливість отримати компенсацію, але той факт, що в інших війнах на планеті вдавалося відшкодувати завдані збитки, дає надію, що й у України вийде. Звичайно, що в держави на бізнеси ніколи не буде грошей, ніхто на це й не сподівається. Але навіть НАК «Нафтогаз України», яка має рішення на отримання компенсації, йде шляхом арешту російських активів і їхнього продажу з метою отримати відшкодування завданих збитків.

Також зрозуміло, що процедура проходження в судах нешвидка й вимірюється роками. Приклади Іраку або Балкан свідчать, що компенсацію можуть отримати через десятиліття, іноді, на жаль, уже спадкоємці. Приміром, виплати репарацій за Першу світову війну завершилися 2010 року.

Щодо виплат через компенсаційні механізми Реєстру збитків, то вони залежатимуть від того, як швидко країни — члени реєстру створять компенсаційний фонд, розглянуть усі заяви й розпочнуть виплати. А це щонайменше десять років.

Політика