Повоєнні вибори: експерт пояснив, як не позбавити права голосу ВПО, військових та людей з інвалідністю

08 січня 2026 р. 10:25

08 січня 2026 р. 10:25

Для проведення повоєнних виборів потрібно змінювати Виборчий кодекс та напрацьовувати спеціальний закон, а також вирішити, як голосуватимуть українці за кордоном. Та крім цього, ще потрібно розібратися з внутрішніми проблемами, пов’язаними з голосуванням: спрощенням процедури для ВПО, яку не можна зламати; забезпеченням правом голосу військових та людей з інвалідністю. Що робити з цим, у статті « Після війни: які виклики стоять перед виборами і як їх подолати » розповів експерт Центру політико-правових реформ та ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера .

«Окремий блок викликів стосується реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб. Законодавство формально дозволяє змінювати виборчу адресу або місце голосування, однак ці процедури обмежені жорсткими припиняльними строками. Та скасовувати ці строки видається недоцільним з огляду на ризики свавільних дій, які можуть спотворити уточнені списки виборців. А це, своєю чергою, не посилює гарантій загального виборчого права (як може здаватися на перший погляд), а навпаки — здатне призвести до серйозних зловживань», – пише автор.

За словами Магери, механізми зміни виборчої адреси й тимчасової зміни місця голосування доцільно лібералізувати й зробити зручнішими. Для цього можна дозволити робити все це через електронний кабінет виборця. Однак така лібералізація, наголошує експерт, має відбуватися на розвиток принципів виборчого права, а не «в обхід» їх.

«Окремий практичний акцент: навіть найкраща процедура не спрацює без самодисципліни самих виборців — людям потрібно завчасно перевіряти себе в Реєстрі та встигати в межах установлених строків», – додає автор.

Що стосується збереження гарантій пасивного виборчого права для військових, то за словами Магери, після завершення бойових дій демобілізація може тривати місяцями, а частина військовослужбовців залишатиметься поблизу небезпечних зон. Тому необхідні:

• можливість створення спеціальних виборчих дільниць у місцях компактного розміщення підрозділів;
• гарантії реалізації активного права (проголосувати) та пасивного (балотуватися).

«Окремо необхідно уточнити підхід до цензу осілості для кандидатів: час військового навчання/служби за кордоном, участі у бойових діях (залежно від формату місця перебування), а також перебування в полоні мають бути коректно враховані як час проживання в Україні, адже це об’єктивні обставини, що не залежать від волі особи», – пояснює автор.

Він також звертає увагу, що внаслідок війни в Україні збільшилося число людей з інвалідністю. І тепер інклюзивність – це не «опція», а базова вимога. І в цьому випадку Магера називає наступні пріоритети:

• доступність приміщень (пандуси, ліфти, логістика входу/черг);
• «розумні пристосування» там, де це реально посилює самостійність виборця.

«Водночас не слід переоцінювати універсальність бюлетенів шрифтом Брайля: ними користується лише частина виборців, потрібна підготовка комісій, а поодинокі бюлетені такого типу в окремо взятій виборчій скриньці можуть створювати ризики для таємниці голосування», – додає автор.

З початком повномасштабного вторгнення РФ мільйони українців опинилися за кордоном. Та у випадку з проведенням повоєнних виборів варто розуміти, що виборчі дільниці в інших країнах мають обмежену пропускну спроможність. Тобто існує загроза черг та фактичного звуження права голосу для значної частини виборців. Андрій Магера пояснив, як відновити рівність можливостей на виборах за кордоном.

Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія зазначив, що  деякі країни-партнери згодні допомогти й відкрити додаткові дільниці , однак інші кажуть, що в них заборонено це робити. До того ж на додаткові дільниці також потрібне і фінансування.

Політика