НАТО готує відповідь на зазіхання Трампа на Гренландію

09 січня 2026 р. 02:02

09 січня 2026 р. 02:02

НАТО шукає вихід із кризи, що виникла після загрозливих заяв США на адресу союзника — Данії. Як пише NOS із посиланням на джерела, серед варіантів розглядають спеціальну спільну місію в Гренландії, яка могла б заспокоїти Дональда Трампа.

Президент США цього тижня знову заявив, що хоче «отримати» Гренландію. При цьому він не виключив військового втручання. У відповідь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що у разі американської військової операції проти її країни це означатиме кінець альянсу.

За оцінками джерел у НАТО, до цього найближчим часом справа не дійде. Офіційно альянс утримується від коментарів, однак за лаштунками, за словами співрозмовників, ведеться інтенсивна робота над пошуком рішень.

У четвер вранці 32 посли країн НАТО зібралися на щотижневе засідання. Воно минуло у «спокійному тоні». За даними поінформованих джерел, Данія порушила гренландське питання у «позитивному й орієнтованому на майбутнє виступі». Також повідомляється, що американський посол при НАТО Вітакер обрав примирливий тон.

Під час зустрічі стало зрозуміло, що майже всі країни підтримують посилення ролі альянсу в Арктичному регіоні. Кілька членів запропонували створити нову місію НАТО в цьому районі. Така місія мала б надати потужного імпульсу обороні Арктики і, головне — стати спільним зусиллям усіх союзників включно з ключовим партнером, Сполученими Штатами. Це дозволило б принаймні тимчасово знизити напругу.

Для запуску такої місії необхідне «зелене світло» від усіх 32 союзників. Генеральний секретар альянсу Марк Рютте має спочатку з’ясувати, чи готовий Дональд Трамп підтримати спільну місію НАТО, яка могла б отримати назву Arctic Sentry. У попередні роки вже стартували дві подібні операції — Baltic Sentry у Балтійському морі та Eastern Sentry на східному фланзі НАТО .

Якщо Трамп погодиться, Arctic Sentry може бути запущена протягом кількох тижнів, вважають дипломати. Вони сподіваються, що це дозволить хоча б частково відновити підірвану довіру до альянсу.

Військовий союз ґрунтує свою надійність і стримувальний ефект на єдності та солідарності між союзниками. Однак в останні дні саме внутрішня роз’єднаність стала болісно помітною.

«Якби американці справді спробували силою відібрати Гренландію у Данії, це була б одна з найсерйозніших внутрішніх криз в історії НАТО», — каже Пітер Аппс , автор книги Deterring Armageddon про історію альянсу.

«Кризи вже траплялися — наприклад, обмежена війна між Грецією і Туреччиною, які також є членами НАТО. Але США — головний партнер альянсу. Якщо американські війська вступили б у збройне протистояння з європейськими силами, навіть на короткий час, це виглядало б жахливо».

Водночас Аппс дещо пом’якшує оцінку ситуації: «Все могло бути значно гірше. Раніше здавалося, що Трамп узагалі хоче вийти з НАТО. І навіть якщо справа дійде до зіткнення навколо Гренландії, це не обов’язково означатиме кінець альянсу. НАТО дуже добре вміє виживати в кризах».

Інші експерти налаштовані значно песимістичніше. Так, професор воєнних студій Франс Осінга вважає, що НАТО «тріщить у самих основах».

«Якщо ми не будемо обережними, гренландське питання може означати кінець НАТО» , — каже він, наголошуючи, що альянс має серйозну проблему як політична платформа.

Про ризик розпаду союзу говорила й прем’єрка Данії. У штаб-квартирі НАТО її слова сприйняли неоднозначно: з погляду внутрішньої данської політики це можна зрозуміти, але в нинішній напруженій ситуації такі заяви лише підливають олії у вогонь.

Багато хто побоюється, що американського президента вже неможливо відмовити від наміру так чи інакше приєднати Гренландію. Такі ж побоювання існують і в штаб-квартирі НАТО. У неформальних розмовах за кавою говорять майже виключно про це.

Побоювання полягають у тому, що якщо США справді застосують військову силу проти Данії, альянс цієї кризи не переживе.

Водночас дипломати запевняють: під час ранкового засідання жодної атмосфери паніки не було.

Наступного тижня міністр закордонних справ Данії має відвідати Вашингтон і зустрітися з держсекретарем США Марко Рубіо. Точну дату ще не визначено, але дипломати сподіваються на переговори у «конструктивному тоні». Вони розраховують, що після цього «джина знову вдасться загнати назад у пляшку», а плани військового втручання буде відкладено.

Чи не є це лише бажаним чи реальним — покаже час.

«2026 рік тільки-но почався, а відчуття таке, ніби ми вже прожили пів року», — зітхають дипломати.

Політика