Пиріг і батіг для наглядачів лісової галузі

09 січня 2026 р. 08:33

09 січня 2026 р. 08:33

У лісовій галузі не менш гостро, ніж в енергетичній , стоїть питання прозорої діяльності наглядової ради державного підприємства «Ліси України» (далі — ДПЛУ), якому Кабмін 2022 року, ліквідувавши лісгоспи , віддав у безроздільну промислову експлуатацію всі 6,6 млн га національного природного ресурсу із запасом деревини у 1,5 млрд кубометрів.

Утім, це історія не про грубі конфлікти. Навіщо? Втягнути експертів, навіть із міжнародним статусом, у сумнівні схеми можна значно делікатніше. Вони загрузнуть у тих схемах, як бджоли в сиропі, й не заважатимуть бенефіціарам затіяної у війну лісової реформи безконтрольно хазяйнувати в українських лісах.

А там можна пиляти не тільки дерева. Лісовий фонд — це також земельні ділянки під крутий бізнес від котеджних містечок і гірськолижних курортів до «зеленої» енергетики. Це корисні копалини, мисливські угіддя, чималі прибутки на побічному лісокористуванні.

Врешті, це сконцентровані в одних руках найбільшого в Європі лісокористувача щорічні 28 млрд грн валового доходу з продажу колод. Стороннім, зрозуміло, зовсім не треба пхати носа в запроваджену реформаторами новітню схему його використання за угодами з приватними підрядниками.

Не «Енергоатомом» єдиним

У листопаді минулого року, якраз коли НАБУ проводило обшуки у справі «міндічгейту» , Офіс генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження ( див. документ 1 «Витяг-прокуратура» ) у не менш показовій історії, яку сміливо можна назвати «лісогейтом».

За заявою громадської організації «Відкритий ліс», до поля зору правоохоронців потрапила організована група галузевих посадовців. Є підстави підозрювати їх у розтраті державного майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Причому вертикаль зловживань явно губиться у високих урядових кабінетах.

Проаналізувавши надані громадськими активістами документи, прокурори розпочали досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого «тяжкою» частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України — від 7 до 12 років позбавлення волі.

Усе свідчить про те, що керівництво ДПЛУ безпідставно виплатило майже 7 млн грн винагороди з бюджету держпідприємства членам своєї наглядової ради, хоча її аж ніяк не можна вважати легітимною. Вона не сформована в повному складі, а отже, не могла розпочинати роботу.

Про це не міг не знати єдиний у ній представник від держави Олексій Кучер, обраний головою наглядової ради. Він наразі керує Державною регуляторною службою України і як ніхто інший розуміє важливість дотримання законів у сфері господарської діяльності нарівні з відповідальністю за їхнє порушення.

Тим більше абсолютно ніщо не заважало голові Державного агентства лісових ресурсів України (ДАЛРУ) Віктору Смалю і генеральному директору ДПЛУ Юрію Болоховцю виконати вимоги Закону «Про управління об’єктами державної власності», а також постанову Кабміну №142 і сформувати повноцінну НР мінімум із п’яти спеціалістів. Ніяк не менше.

Проте вони вирішили, що вистачить чотирьох. Ні в Мінекономіки, ні в Кабміні проти цього не заперечили, порушуючи цим закон і свої ж чітко прописані умови формування наглядових рад у стратегічно важливих галузях, до яких віднесено і лісове господарство.

Пізніше Віктор Смаль офіційно запевнятиме, що нібито уряд своїм розпорядженням від 21 січня 2025 року затвердив склад наглядової ради з чотирьох спеціалістів. Насправді ж Денис Шмигаль лише погодив прізвища переможців відбору на посади у НР, надані йому Мінекономіки, яким тоді керувала віцепрем’єр Юлія Свириденко.

«Кворум у корпоративному праві — це імперативна вимога, а «Ліси України» на шляху перетворення на акціонерне товариство, — зазначає заступник голови ГО «Відкритий ліс» Даніїл Маландій. — Розпорядження КМУ не давало права голові ДАЛРУ Віктору Смалю призначати неповний склад наглядової ради» ( див. документ 2 ).

Відповідно, генеральний директор ДПЛУ Юрій Болоховець не міг виплачувати чималу винагороду її членам, втягуючи їх у порушення чинного законодавства України. Це вже не недбалість, а, радше, умисел. Адже така наглядова рада цілковито підконтрольна. А за потреби, її рішення легко оскаржити в судах. Наприклад, схвалені майнові угоди на суму більш як мільйон гривень при відчуженні державного майна. Саме зараз лісові реформатори пустили в масовий розпродаж деревопереробні комплекси ліквідованих лісгоспів.

Зі слідчого ізолятору в кабінет гендиректора

Окрім згаданого пана Кучера, після конкурсного відбору ДП «Ліси України» уклало контракти з трьома іноземними експертами. Контролювати лісове господарство із зарплатою у 350 тис. грн, квартальними преміями у мільйон і повним пансіоном під час відряджень приїхали: з Фінляндії Янне Харьюнпаа, з Латвії Роберт Стріпніекс і Маркіян Витвицький із Канади.

Їхнє завдання — контролювати виробничі показники та бюджет ДПЛУ, запобігати корупції, марнотратству і кадровим скандалам. Останнє особливо актуальне, коли правоохоронні структури відкривають одну за одною кримінальні справи на високопосадовців галузі, у тому числі за виявленими численними фактами розкрадання деревини.

Торік улітку всі 22 тисячі працівників «Лісів України» з подвійною увагою спостерігали за наглядовою радою, коли гендиректор Юрій Болоховець опинився у Лук’янівському СІЗО з альтернативою внесення застави у 90,9 млн грн. Генпрокурор Руслан Кравченко особисто повідомив про оголошення головному лісівнику країни підозри у незаконному збагаченні на 8 млн грн, придбанні елітної квартири у столиці, кількох земельних ділянок і накопиченні значних сум на банківських рахунках.

Наглядова рада мала б принаймні відсторонити Болоховця з посади на час розслідування, яке триває досі. Однак Олексій Кучер і його іноземні колеги прогнозовано заявили, що у них прекрасні взаємини з генеральним директором.

«Підтримка наглядової ради є для нас надважливою», — зазначив у відповідь Юрій Болоховець, якому на порядок зменшили заставу, і він преспокійно повернувся далі керувати лісом.

В очікуванні незалежного аудиту

Підтримкою наглядової ради у захисті інтересів держави, а не галузевих схематозників, не раз намагалися заручитися і активісти з громадської спілки «Інститут народного аудиту» ( див. документ 3 ).

«Ми проводимо моніторинг державних закупівель і бачимо, що державна лісова галузь вражає розмахом при замовленні на тендерах у приватних компаній виконання лісогосподарських робіт на сотні мільйонів в одній пропозиції, — розповідає голова правління спілки Юлія Глушко. — При явно завищеній ціні послуг тендер почасти виграють ТОВки, які не мають ні потрібних засобів, ні спеціалістів. Це створює умови для значних відкатів. Неодноразово ділилися тривожною інформацією з наглядовою радою «Лісів України». Адже ми, здавалося б, робимо одну справу. Проте таке враження, що позиція її членів продиктована страхом втратити джерело щедрого фінансування».

Тож громадські аудитори звернулись з офіційними листами в посольства Латвії, Фінляндії та Канади. Вони звинуватили представників цих країн, що увійшли до наглядової ради ДПЛУ, як мінімум у неналежному контролі над менеджментом галузевого державного підприємства.

«Мовчання ради на вимоги громадськості розібратися в роботі лісокористувача ставить під сумнів доброчесність її членів і не відповідає міжнародним стандартам корпоративного управління. Потрібно терміново ініціювати незалежний аудит у стратегічно важливій галузі економіки», — йдеться у зверненнях до дипломатичних місій. Відповідей ще нема.

На терміновому проведенні незалежного аудиту ДП «Ліси України» і вирішенні нагальних виробничих проблем з постачанням лісосировини вже втомилися наполягати деревопереробники.

Через невпорядкування ДПЛУ земельної документації вирують нескінченні конфлікти лісокористувача з місцевими радами.

Ситуація в лісовому секторі загострилася до такого краю, що серед безлічі накопичених проблем пролунав голос власника ресурсу, що раніше важко було уявити. Нагадаю, що свого часу саме журналістам довелося пояснювати обласним адміністраціям їхній правовий статус щодо державних лісів.

Схоже, голову Житомирської ОВА Віталія Бунечка таки допекло. Під час виїзного засідання «Діалоги влади і бізнесу», що відбулося торік восени у Коростені, він наголосив, що провальні виробничі показники ДПЛУ на теренах Житомирщини ніяк не пов’язані з війною. Це результат незадовільної роботи галузевого підприємства.

«Комунальні лісгоспи області, які працюють на менш продуктивних лісах, демонструють набагато кращі показники, аніж державні «Ліси України», — заявив керівник Житомирської ОВА. — Реформатори значно зменшили капітальні інвестиції в розвиток галузі. У 2,4 разу скоротили кількість працівників, що обвалило відрахування ПДФО до місцевих бюджетів. Загалом бюджетні відрахування ДП «Ліси України» зменшилися у 2,5 разу, тобто на пів мільярда гривень. В багатющій на ліси області виникли проблеми із забезпеченням деревопереробників сировиною. Навіть проблеми з дровами. Бюджетні установи вимушені за виграними тендерами везти їх аж із Дніпропетровщини і, уявіть собі, Херсона».

«Ви неправильно бачите галузь, — почав було Віктор Смаль повчати Віталія Бунечка. — Це тільки ваш «маленький» погляд з регіону. Після реформи по країні наші податки збільшені кратно».

Відповідь на запитання, хто правий із цих високопосадовців виконавчої гілки влади, мала б якраз дати наглядова рада Олексія Кучера разом із результатами свого незалежного аудиту роботи ДП «Ліси України».

Однак у лісі не прийнято рубати гілку, на якій комфортно сидіти.

Політика