Коли кожна секунда — життя: як українські вчені створюють кровоспинні засоби нового покоління

11 січня 2026 р. 08:49

11 січня 2026 р. 08:49

Втрата крові є однією з головних причин смертей на полі бою. Міжнародні дослідження та практика військової медицини доводять: своєчасна зупинка кровотечі істотно підвищує шанси на виживання, саме тому гемостатичні засоби є обов’язковим складником тактичних аптечок армій світу.

І це можуть бути не лише імпортні препарати. Україна має власні наукові спроможності для створення ефективних і значно дешевших за імпортні кровоспинних засобів. Над такими розробками працюють, зокрема, фахівці Інституту біохімії імені О.Палладіна Національної академії наук України. Вони стверджують, що створили унікальний засіб, здатний зупиняти навіть летальні артеріальні кровотечі.

Ця розробка перебуває на завершальному етапі наукового тестування й готується до практичного впровадження. Розповідаємо, як саме вона працює, які бар’єри доводиться долати на шляху до масового виробництва — і чому такі інновації мають стати пріоритетом державної підтримки.

Інноваційна розробка українських науковців

Про наукові розробки для зупинки кровотечі ми спілкувалися з доктором біологічних наук, заступником директора з наукової роботи Інституту біохімії імені О.Палладіна Володимиром Чернишенком.

— Володимире Олександровичу, розкажіть, будь ласка, про особливості ваших розробок.

— Кровотечу можна зупинити кількома ключовими способами. Один з них — використання препаратів на основі хітозану — біополімеру, який отримують із панцирів креветок та інших ракоподібних. Контактуючи з кров’ю, він перетворюється на клейку субстанцію й дуже швидко зупиняє кровотечу. Відомий засіб Celox створений саме на його основі. Він входить до складу аптечок британських військових, а також є в аптечках наших бійців. Водночас Celox має декілька вагомих побічних ефектів, через які від нього відмовляються багато країн.

Окрім того, є препарати, за допомогою яких активується процес згортання крові. Для цього в точці кровотечі мають зустрітися два білки — фібриноген і тромбін, аби створити згусток, здатний зупинити кровотечу навіть із пошкоджених магістральних судин. Але обидва ці білки отримують із плазми людської крові, вони мають високу вартість і потребують спеціальних умов зберігання — інакше можуть втратити активність.

Однак і фібриноген, і тромбін уже містяться в крові людини, тому для ефективної зупинки кровотечі потрібен лише активатор. Фахівці Інституту біохімії під керівництвом академіка Сергія Комісаренка запропонували використовувати як такий активатор компонент зміїної отрути. Створені на його основі прототипи кровоспинних препаратів підтвердили ефективність такого рішення. Однак необхідність імпортувати отруту та проводити її додаткове очищення накладають певні обмеження на шляху до впровадження розробок.

Українські вчені зуміли оминути ці перешкоди. Фахівці Інституту імені Палладіна спільно з колегами з Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України працюють над тим, аби трансгенні рослини, в геном яких вбудовано «зміїний» ген, виробляли активатори згортання крові. Ця робота складна й майже ювелірна. Звісно, навіть за наявності достатнього фінансування (йдеться про близько 10 мільйонів гривень) налагодження масового виробництва активаторів відбудеться не завтра, але ми чітко розуміємо напрямок, у якому потрібно рухатися.

— Як швидко доставити активатор до місця кровотечі, коли рахунок іде на секунди?

— Потрібно накласти на рану особливу пов’язку, яка містить активатор. І таку пов’язку ми вже створили на основі вуглецевого волокна. Це «Карбогемостат». Він здатний зупиняти артеріальні кровотечі швидко та повністю. «Карбогемостат» ефективніший, аніж гемостатичний бинт QuikClot, із яким ми його порівнювали в прямому експерименті під час летальної кровотечі зі стегнової артерії. Клінічні випробування підтвердили безпечність та ефективність «Карбогемостату».

— За які кошти виконувалася розробка препарату «Карбогемостат»?

— Фінасування було виділено з бюджету НАН України у межах цільової науково-технічної програми «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави». Клінічні випробування препарату проведено силами Інституту.

— Чи запатентовано цю розробку?

— Розробку запатентовано. Патенти належать Інституту біохімії (зокрема й міжнародна РСТ-заявка). У липні 2024 року розробки Інституту були представлені на Start-up BW Summit в Штутгарті.

Що заважає перейти до масового виробництва винаходу

— Як зробити крок із лабораторії до масового виробництва кровоспинного препарату?

— Ми мали намір упроваджувати «Карбогемостат» самостійно, представляли його й Міністерству оборони, й Міністерству охорони здоров’я, намагалися зацікавити ним виробників, але він і досі залишається тільки прототипом. На лабораторному рівні «Карбогемостат» демонструє чудові результати, але в нього є важливий компонент — карбонова тканина, яку можливо виробляти тільки на спеціалізованому обладнанні. Є фірми, згодні це робити, але вони вимагають серйозних інвестицій — близько мільйона доларів — або гарантій того, що виріб буде придбано, наприклад, у межах державного замовлення. Державного замовлення немає, інвестицій немає — така ситуація на сьогодні.

— « Карбогемостат» — це не єдина ваша розробка. Яка доля інших рішень, що не потребують дефіцитного та дорогого карбонового волокна?

— Інший наш засіб — фібриновий гель. Його доля щасливіша, ніж у «Карбогемостата». Він уже використовується в хірургії. Коли проводять будь-яку хірургічну операцію, дуже важливо, щоб рана загоювалась якомога швидше. Фібриновий гель — природна основа для цього процесу. Хірург може вносити гель у зону рани просто в операційній. Сподіваємося, що в травні активатор — головний компонент гелю — буде зареєстровано як активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ). Якщо буде реєстрація, то ми зможемо перейти до виробництва наборів для виготовлення фібринового гелю й використовувати його в клініках уже наступного року.

— Де його вироблятимуть?

— У нас є угода про співпрацю з підприємством «Хемотека», яке готове налагодити дрібно- та середньосерійне виробництво. Якщо спільно з ними ми почнемо виробляти набори для одержання фібринового гелю самі, а лікарі використовуватимуть гель на основі нашого активатора, то далі проєкт може вийти на самозабезпечення. Добра репутація працюватиме на нас — вона принесе і замовлення, і фінансування.

— Чи поінформовані президент НАН України (який є членом РНБО) та керівництво ЗСУ про ці розробки?

— Як я вже казав, засоби було розроблено повністю коштом НАН України. 24 жовтня 2024 року відбулася робоча нарада щодо визначення потреби та можливості практично реалізувати проєкти Інституту біохімії імені Палладіна НАН України для вирішення проблем і викликів, що стоять перед Силами оборони України, за допомогою технологічних інновацій. У ній узяли участь повноважні представники Військово-морських сил, Української військово-медичної академії, Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь», воєнно-наукового відділу штабу Командування Медичних сил та Управління інноваційної діяльності ЗСУ, Центрального управління військової освіти і науки Генерального штабу, а також Центрального науково-дослідного інституту озброєння і військової техніки Збройних сил України. У протоколі робочої наради відзначено високий рівень розробок Інституту, зокрема кровоспинних колагенових матриць, і «рекомендовано привести запропоновані медичні вироби до вимог чинного законодавства України у сфері технічних регламентів та оцінки відповідності, з подальшим проведенням сертифікації та отриманням дозвільної документації».

— Якщо головна перешкода — відсутність сертифікації та невідповідність технічним регламентам, то чи зроблено кроки в цьому напрямку?

— Цим займається зараз ТОВ «Колматек», створене за участю Інституту. Знайшли кошти та найняли юриста, який супроводжує ці питання. Очікуємо до травня результати.

Чи мають українські препарати шанс на ринку?

В Інституті економіки та прогнозування НАН України проаналізували ринкові перспективи кровоспинних засобів, створених в Інституті біохімії. Результатами аналізу поділилася наукова співробітниця Інституту Оксана Кушніренко. За її словами, глобальний ринок кровоспинних засобів вирізняється стійкими темпами зростання. За прогнозами, він зросте з більш як 500 мільярдів доларів 2024 року до 917 мільярдів доларів 2030-го.

І саме тому, попри домінування великих міжнародних корпорацій у цьому сегменті ринку, перспективи виходу на ринок кровоспинних засобів, розроблених в Україні, цілком реальні. Внутрішній попит — величезний: військові й цивільні госпіталі, хірургія, стоматологія, ветеринарія, опікові центри, лікування гемофілії, а також служби екстреної меддопомоги, ДСНС, поліція… Попередня оцінка потреб — 3,2 мільйона одиниць. А якщо українськими кровоспинними препаратами комплектуватимуть індивідуальні аптечки, то ця цифра зросте в рази.

Ціни теж конкурентні: один мілілітр фібринового гелю у 10–15 разів дешевший за імпортні аналоги. А «Карбогемостат» може стати лідером у спеціалізованих нішах, де його властивості мають перевагу.

Інститут біохімії має сторічну традицію створення кровоспинних препаратів — нинішні розробки стали продовженням роботи, розпочатої багато років тому. 1943 року його вчені створили «Вікасол» — кровоспинний препарат, що врятував тисячі життів. У музеї Інституту й досі зберігається оригінальна коробочка «Вікасолу» зразка 1943 року.

Сьогодні українські препарати потрібні не менше, ніж тоді. Але без державної підтримки й інвестицій вони так і залишаться на полицях лабораторій.

Політика