Виклик екстерної медичної допомоги: коли це треба робити

12 січня 2026 р. 01:42

12 січня 2026 р. 01:42


В столиці України через погіршення погодних умов збільшилося навантаження на службу екстреної медичної допомоги (ЕМД). Але не у всіх випадках слід викликати «швидку». У Департаменті охорони здоров'я КМДА розповіли , на які виклики бригади ЕМД можуть не виїздити.

Коли необхідно викликати «швидку»

У КМДА пояснили, що служба екстреної медичної допомоги «103» створена для порятунку життя у критичних ситуаціях.

«Вона не виїжджає, якщо стан пацієнта не несе безпосередньої загрози життю. У таких випадках диспетчер має право надати консультацію телефоном або скерувати пацієнта до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію», – йдеться у повідомленні.

У Києві також працює сервіс «Поради лікаря по телефону» в режимі 24/7. Звернутися можна за телефонами:

  • 1583 (зі стаціонарних);
  • (044) 235-01-01 (з мобільних).

У Департаменті охорони здоров'я КМДА підкреслили, що бригада ЕМД виїжджає на виклик за наявності таких симптомів і скарг:

  • втрата свідомості або її порушення;
  • судоми;
  • раптові проблеми з диханням, його відсутність або неефективність;
  • раптовий біль у грудній клітці;
  • ознаки інсульту – раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням та/або нудотою, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, раптове порушення зору;
  • діабетичні ускладнення  (гіпо- та гіперглікемічна кома);
  • гострий біль у животі чи поперековому відділі;
  • кровотечі – значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
  • ознаки внутрішньої кровотечі – різке падіння тиску, прискорений пульс, різка слабкість, блідість шкіри;
  • порушення перебігу вагітності – передчасні пологи, кровотеча;
  • переохолодження, що загрожують життю;
  • гострі психічні розлади.

На які виклики «швидка» не приїде

Бригада ЕМД не виїжджає на виклик у разі:

  • підвищення температури тіла до 38–39 °C, якщо гарячка не супроводжується судомами, втратою свідомості або критичними порушеннями дихання. У такому випадку слід приймати жарознижувальні препарати і проконсультуватися з сімейним лікарем або педіатром;
  • хронічного больового синдрому при загостренні захворювань;
  • підвищення артеріального тиску, якщо воно не супроводжується симптомами інсульту або інфаркту;
  • симптомів ГРВІ – нежитю, кашлю, болю в горлі без ознак тяжкого перебігу захворювання;
  • виконання планових медичних призначень, зокрема ін'єкцій, крапельниць, перев'язок, які були призначені іншим лікарем;
  • адміністративних питань, зокрема виписки рецептів, довідок чи листків непрацездатності;
  • стоматологічних та офтальмологічних скарг.

Медики додали, що відповідальне ставлення до викликів екстренки береже ресурс бригад для порятунку пацієнтів у критичних станах.

Нагадаємо, як звернутися до лікаря та викликати «швидку» , коли немає мобільного зв'язку.

Виклик екстерної медичної допомоги: коли це треба робити

Джерело: zn.ua (Політика)

Завантажуєм курси валют від minfin.com.ua