Суддівський конфлікт, антикорупційна справа і звинувачення у тиску: що відомо про історію Анохіна та Будзан

12 січня 2026 р. 19:59

12 січня 2026 р. 19:59

Ситуація навколо подружжя суддів Андрія Анохіна та Лесі Будзан знову опинилася в центрі уваги медіа.

Останніми тижнями більшість телеграм-каналів та інтернет-видань повідомляють, що Вищий антикорупційний суд розглядає цивільну справу за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, пише Oboz.ua .

Водночас у суддівському середовищі цю справу розглядають значно ширше — як наслідок багаторічного внутрішнього конфлікту, що вийшов за межі професійних дискусій і, за твердженнями джерел, набув ознак системного тиску.

За наявною інформацією, все почалося з детального моніторингу способу життя судді Андрія Анохіна. Згодом прокурор звернувся з позовом до ВАКС щодо квартири в Києві, придбаної у 2022 році Анохіним спільно з братом та Лесею Будзан. У позові зазначається, що вартість житла та паркомісця (трохи більше ніж 3 мільйони гривень) могла бути заниженою.

Паралельно в медіа з’явилася серія публікацій критичного характеру щодо подружжя. Колеги суддів на умовах анонімності стверджують, що йдеться про масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на формування негативного репутаційного образу Анохіна та Будзан.

Як розповідають співрозмовники в суддівських колах, першопричини нинішньої ситуації варто шукати ще у 2021 році. Саме тоді, за їхніми словами, між Андрієм Анохіним та тодішньою головою Подільського районного суду Києва Мариною Шаховніною виник гучний конфлікт , пов’язаний із розподілом адміністративних посад у суді.

Джерела наголошують, що на той момент Марина Шаховніна фактично обіймала адміністративну посаду без повноважень, а протистояння між сторонами мало затяжний і принциповий характер.

Ситуація, за словами співрозмовників, набула нового розвитку у 2023 році, коли Марина Шаховніна стала кумою колишнього першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрія Синюка. Останній раніше фігурував у публікаціях, зокрема у зв’язку з розслідуванням щодо витоку інформації у справі "Мідас".

Саме після цього, стверджують джерела, активізувалися процесуальні дії щодо Анохіна - зокрема ініціювання моніторингу способу життя та підготовка позову до ВАКС.

Після службового розслідування та журналістського розслідування видання "Українська правда" Андрій Синюк залишив посаду , написавши заяву за власним бажанням. Втім, за словами джерел, це не зупинило процесу.

Наразі процесуальне керівництво у справі здійснює прокурор Олександр Сабада. Співрозмовники стверджують, що саме він продовжує представляти інтереси САП у цій справі. У суддівських колах озвучують різні версії можливої мотивації такої активності: від кар’єрних перспектив до особистих обставин, однак жодна з них наразі не має публічного підтвердження.

Джерела, наближені до суддівського середовища, характеризують події як цілеспрямовану кампанію з дискредитації подружжя. За їхніми словами, кінцевою метою може бути усунення Андрія Анохіна з професії та формування стійкого образу корупціонера, незалежно від результатів судового розгляду.

При цьому співрозмовники наголошують: сама суть спору зводиться до розбіжностей в оцінці вартості майна, що має цивільно-правовий характер і перебуває на розгляді суду.

Наразі у справі триває підготовче судове засідання. Суспільний інтерес до неї зростає, так само як і кількість публікацій у медіа. Чи стане цей процес прецедентом у практиці антикорупційних проваджень або ж прикладом внутрішніх суддівсько-прокурорських конфліктів у час повномасштабної війни, покаже подальший розгляд у ВАКС.

Політика