Гренландія звернулася по підтримку до Великої Британії

14 січня 2026 р. 03:43

14 січня 2026 р. 03:43

Уряд Великої Британії має «наважитися на принципову позицію» й допомогти Гренландії протистояти погрозам з боку Дональда Трампа. Про це заявила міністерка бізнесу та енергетики Гренландії Наая Натансен, виступаючи перед британськими законодавцями в Лондоні, пише Politico.

«Зараз конче потрібен діалог — справжній, глибокий діалог. Навіть якщо проблеми у світі складні, це не привід відмовлятися від розмови. Складні питання можна вирішувати шляхом діалогу, а не насильства чи сили».

Зустрічі Натансен відбулися на тлі зростаючого тиску з боку Білого дому, де Трамп посилює погрози взяти Гренландію під контроль — зокрема й силовим шляхом. Гренландія — багатий на корисні копалини напівавтономний регіон у складі Данії.

Трамп стверджує, що контроль над Гренландією є критично важливим для безпеки США перед загрозами з боку Росії та Китаю. Минулого тижня він заявив, що Сполучені Штати «візьмуть Гренландію — дипломатією, або силою» .

«Ми почуваємося зрадженими, — сказала Натансен. — Ця риторика є обурливою, про що ми неодноразово говорили. Але вона ще й спантеличує, адже ми завжди підтримували ідею, що Гренландія є частиною американських національних інтересів».

Звернення до британських політиків пролунало після того, як Данія застерегла: агресія США проти Гренландії може зруйнувати військовий альянс НАТО. І Копенгаген, і Нуук неодноразово заявляли: Гренландія «не продається».

Відповідаючи на запитання, з яким посланням вона звертається до британських політиків і прем’єр-міністра Кіра Стармера, Натансен сказала:

«Наполягати на діалозі, навіть якщо це складно. Мати сміливість відстоювати принципи й віру в міжнародне право. Думаю, у найближчі роки це питання постане перед усіма нами».

Вона додала, що хотіла б «ще раз висловити вдячність» Стармеру за підтримку Гренландії та наголосила: Велика Британія має наполягати на дотриманні міжнародного права і «підкреслювати значення НАТО як актуального й важливого союзу».

Стармер уже попереджав Трампа, що майбутнє Гренландії мають визначати виключно Данія та сама Гренландія. Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен також прямо заявила США, що вони не мають жодних прав на арктичний регіон.

Втім, британський прем’єр водночас намагається не вступати в конфронтацію з Трампом одразу на кількох напрямках — у момент, коли його уряд прагне укласти вигідну торговельну угоду зі США та вплинути на підхід Білого дому до мирних переговорів між Росією й Україною.

Трамп наполягає, що контроль над Гренландією є необхідним для зміцнення безпеки США. Однак уряди скандинавських країн відкидають його твердження про активну присутність китайських і російських суден поблизу гренландських вод.

За словами Натансен, Гренландія не фіксує «реальної загрози», але позитивно ставиться до посиленого моніторингу в Арктиці.

Вона наголосила, що гренландська влада чітко усвідомлює:

«Ми не маємо жодного наміру ставати американцями і цілком задоволені тим, що є частиною Королівства Данія».

Міністерка уникнула прямої відповіді на запитання, чи очікувала б Гренландія підтримки союзників по НАТО, зокрема Великої Британії, у разі американського вторгнення.

«Якби такий сценарій реалізувався, кожному в цій залі й у ваших країнах довелося б замислитися: яким є цей новий світовий порядок», — сказала вона . «У такому разі під ударом були б усі ми».

Кінець умиротворення

Один із британських депутатів, який допомагав організувати візит Натансен, заявив, що Лондон має зайняти жорсткішу позицію щодо агресивної риторики Трампа.

«Я глибоко співчуваю, бо розумію: якби ти зараз сидів у міністерстві закордонних справ, це була б проблема, яка не дає спати ночами», — сказав Брендан О’Гара, депутат від Шотландської національної партії та голова міжпартійної парламентської групи з питань Гренландії.

Втім, за його словами, час «намагатися втримати цього хлопця [Трампа] на своєму боці» вже минув.

«Я не звинувачую їх у спробах. Але коли ви настільки умиротворюєте когось, а він при цьому відкрито говорить про вторгнення до країни — союзника по НАТО, це виглядає неймовірно», — сказав він.

Дуейн Райан Менезес, засновник аналітичного центру Polar Research and Policy Initiative, який також допомагав організувати брифінг, заявив, що Велика Британія могла б зробити більше для демонстрації підтримки Гренландії.

«Я роками повторюю: Гренландію не можна сприймати як “маленьку країну”. За чисельністю населення — так, але геополітично це гігант, і його значення стрімко зростає», — сказав він.

Менезес закликав британський уряд надати пріоритет переговорам про вільну торгівлю з Гренландією:

«Це був би конкретний крок, який показав би серйозність намірів — не словами, а діями».

Натансен повідомила, що пізніше матиме зустріч із міністром торгівлі від Лейбористської партії Крісом Браянтом у межах попередніх обговорень можливої угоди про вільну торгівлю.

«Звісно, ми сподіваємося, що коли вся ця напруга трохи спаде, ви продовжите інвестувати й співпрацювати з Гренландією. Ми цьому лише раді», — додала вона.

Вирішальні дні

Водночас Натансен визнала, що майбутнє Гренландії може вирішуватися не лише в самій країні.

У середу міністри закордонних справ Гренландії та Данії мають зустрітися у Вашингтоні з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо.

Гренландська сторона сподівається, що ця зустріч допоможе краще зрозуміти «реальні наміри американської сторони», сказала Натансен.

На запитання, чи має будь-яка угода про контроль США над Гренландією виноситися на голосування всередині регіону, вона відповіла ствердно:

«Ми повинні мати право самі вирішувати своє майбутнє. Для когось це може бути просто шматок землі. Для нас — це дім».

Політика