Дискримінаційні норми нового Трудового кодексу Україні: що передбачили автори документу

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Дискримінаційні норми нового Трудового кодексу Україні: що передбачили автори документу

14 січня 2026 р. 14:36

14 січня 2026 р. 14:36

Новий проєктом Трудового кодексу України пропонується легалізація в правовій системі України «локауту» (тимчасової зупинки роботи підприємства роботодавцем). Цей механізм передбачено в пункті 10 статті 29, пункт 3 статті 284, статті 290–294, що є загрозою для реалізації конституційного права працівників на страйк. Про це пише Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики, в статті "Понаднормова праця, скорочення відпусток, безконтрольні звільнення. Що загрожує працівникам у новому Трудовому кодексі".

Проєкт ТК також містить дискримінаційні норми про призупинення трудового договору роботодавцем у разі участі працівника у законному страйку (пункт 7 частини 2 статті 84).

Відносно соцстраху і пенсійного забезпечення , то проєкт ТК не містить норм, що регулюють правовідносини працівника і роботодавця щодо забезпечення прав працівника на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення (статті 253–256 чинного КЗпП). Це фактично є відмовою від правового регулювання Трудовим кодексом соціального страхування та пенсійного забезпечення.

Щодо прав жінок і молоді, то проєкт ТК не містить об’єднаних в окремі розділи норм, що регулюють правовідносини працівника і роботодавця:

забезпечення прав жінок (статті 174–1861 чинного КЗпП);
прав молоді (статті 187–200 чинного КЗпП);
пільг працівників, які поєднують роботу з навчанням (статті 201–220 чинного КЗпП);
забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників (статті 492–494 чинного КЗпП).

Натомість ті окремі норми із зазначених вище питань, що наявні в проєкті ТК, або обмежують права працівників порівняно з нормами чинного КЗпП, або містять загальні посилання на абстрактне «законодавство».

Відпустки. Проєкт ТК і тут посилається на абстрактне «законодавство» з питань регулювання додаткових оплачуваних відпусток і скасовує чинні щорічні додаткові відпустки, наприклад, працівникам з ненормованим робочим днем чи із шкідливими умовами праці.

Також проєкт ТК скасовує передбачене чинним КЗпП надання відпустки у зручний для працівника час (стаття 10 Закону «Про відпустки»), наприклад, жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після них або батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу.

З іншими матеріалами автора можна ознайомитися за посиланням.