Україна припинила закупівлю німецьких дронів Helsing HX-2 через технічні проблеми — Bloomberg

19 січня 2026 р. 16:57

19 січня 2026 р. 16:57

Україна вирішила відмовитись від додаткових замовлень ударних безпілотників від німецької компанії Helsing після проблем під час випробувань на передовій, пише Bloomberg із посиланням на джерела.

Видання зазначає, що згідно з внутрішньою презентацією Міноборони Німеччини від 20 листопада ударний безпілотник німецької компанії HX-2 зазнав проблем зі зльотом під час випробувань, проведених 14-м полком українського підрозділу безпілотних авіаційних систем. У презентації йдеться про те, що модель, яка повинна була включати компоненти штучного інтелекту, призначені для допомоги в керуванні без пілота, не мала деяких із цих інструментів.

Bloomberg зазначає, що посилається на презентацію та розмови з п'ятьма особами в Німеччині та Україні, які знайомі з ефективністю дронів Helsing у війні.  За словами трьох осіб, дрони Helsing зазнали впливу перешкод поблизу фронту, що призвело до розриву зв'язку з операторами. Згідно з презентацією та словами двох осіб, ці невдачі підірвали попит на дрони, які оплачуються німецьким урядом. Німеччина не планує подальших замовлень, доки Україна не виявить зацікавленості, заявили вони.

Компанія Helsing у своїй заяві зазначила, що не знає про презентацію і відкидає багато висновків, наведених Bloomberg у запиті, зокрема те, що дрони HX-2 мали високий рівень відмов під час зльоту. За їхніми словами, кілька підрозділів українських збройних сил висловили зацікавленість у дронах.

«Рівень влучності перших польотів, який був офіційно задокументований, є обнадійливим. Ми впевнені, що результати випробувань HX-2 також добре проявляться у високому рівні влучності на полі бою, в тому числі в умовах електронної війни», – заявила Helsing, додавши, що ще зарано робити висновки про ефективність дронів на передовій в Україні.

Водночас Міністерство оборони України заявило, що не коментуватиме секретну інформацію.

Компанія Helsing була створена у 2021 році з метою інтеграції штучного інтелекту в європейські військові системи. Війна в Україні змінила ставлення інвесторів до компанії, оскільки континент почав витрачати рекордні суми на переозброєння та розробку нових військових технологій. Helsing також переорієнтувався на створення апаратного забезпечення на базі штучного інтелекту. Фонди, включаючи General Catalyst, Lightspeed Ventures і Accel, взяли участь у червневому раунді фінансування, в результаті якого Helsing оцінили в 12 млрд євро.

Дрони HX-2 — це перше апаратне забезпечення, розроблене власними силами Helsing, яке компанія поставила в зону бойових дій, і його успіх є ключовим показником, оскільки компанія виділяє все більше ресурсів на створення повітряних і підводних пристроїв.

У грудні 2024 року Helsing анонсувала HX-2, так званий дрон X-wing, який поєднує в собі фіксовані крила та пропелери квадрокоптера. Це маневрений ракетний дрон, здатний вражати цілі на відстані до 100 кілометрів. За даними компанії, система пройшла бойові випробування підрозділами Безпілотних системних сил України і була допущена до використання на фронті.

Тоді в компанії заявили, що «щонайменше шість підрозділів української армії подали запити щодо HX-2 до компанії Helsing».

У 2024 році Helsing підписала угоду про постачання 4000 ударних дронів, вироблених спільно з українською компанією. За даними презентації, проведеної в листопаді, компанія поставила приблизно половину цих моделей, відомих як HF-1, а близько 40% партій залишилися на складі України. Згідно з презентацією, сторони переглянули контракт на поставку HX-2 замість іншої моделі.

HF-1, виготовлений з фанери, зазнав критики в Україні за те, що був занадто дорогим і неефективним. У лютому минулого року Helsing оголосила, що планує поставити в Україну додатково 6000 дронів HX-2. Міністерство оборони Німеччини тоді заявило, що не брало на себе зобов'язань щодо такого замовлення, а Helsing не повідомила, хто був замовником.

Обидві моделі Helsing, призначені для України, мали включати три компоненти штучного інтелекту: наведення на кінцевій лінії, наведення на середній лінії траєкторії та візуальне захоплення цілі, але, згідно з презентацією та одним з джерел, у них не було встановлено всіх компонентів штучного інтелекту. У презентації зазначалося, що лише 25% Helsing HX-2 змогли запуститися під час випробувань на передовій, проведених 14-м полком. Троє людей сказали, що на запуски вплинули механічні проблеми катапульти.

Компанія Helsing заперечила, що лише чверть безпілотників HX-2 успішно пройшла випробування. Речник компанії заявив, що контракт на постачання з самого початку передбачав, що Helsing  спочатку постачатиме HF-1, а потім перейде на більш досконалі HX-2. Він додав, що в українських запасах залишається менше 40% безпілотників HF-1, і сказав, що ці БпЛА використовуються регулярно.

Видання зазначає, що невдачі під час випробувань не є рідкістю. Під час випробувань, проведених у жовтні з німецькими та британськими військовими, безпілотники Helsing HX-2 вразили цілі та перевершили показники свого конкурента Stark Defence. У цих випробуваннях Helsing вразила майже 100% своїх цілей, сказав речник. Для порівняння, модель Stark промахнулася, частково через помилку в її програмному забезпеченні.

Продукція інших іноземних виробників безпілотників в Україні також зіткнулася з критикою щодо своєї ефективності. Безпілотники Altius та Ghost компанії Anduril мали труднощі на початку війни, коли більшість дронів мали ефективний показник влучання лише 10%, заявила компанія в листопаді у відповідь на повідомлення ЗМІ про свої невдачі. Згодом обидві моделі суттєво модифікували та визнали ефективними.

Політика