Без радіації, але без світла: що означає знеструмлення Чорнобильської АЕС

20 січня 2026 р. 16:45

20 січня 2026 р. 16:45

Втрата зовнішнього електропостачання Чорнобильської АЕС загострила питання енергетичної безпеки України. Попри гучні заяви МАГАТЕ, йдеться не про радіаційні ризики, а про системну проблему — пошкодження магістральної інфраструктури, яке б'є по роботі АЕС і посилює дефіцит електроенергії в країні. Фокус з'ясував, що насправді означає ця ситуація та чи загрожує вона новими відключеннями світла.

Чорнобильська АЕС залишилася без зовнішнього електропостачання , повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. За його даними, сьогодні вранці внаслідок масштабної військової діяльності постраждали кілька українських електропідстанцій, які є критично важливими для ядерної безпеки. Через це вся зовнішня подача електрики на ЧАЕС була перервана, а також були пошкоджені лінії електропередач, що ведуть до інших атомних станцій. МАГАТЕ зазначає, що продовжує стежити за ситуацією, щоб оцінити можливий вплив цієї події на безпеку об'єктів.

Чорнобильська АЕС без енергії: наслідки

Експертка з питань ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна пояснює: попри гучні заяви про втрату живлення Чорнобильської АЕС, реальних радіаційних наслідків ця ситуація не має — ані для ЧАЕС, ані для інших атомних станцій України.

За її словами, єдиний практичний наслідок останніх атак — це вимушене зменшення видачі потужності з атомних електростанцій. Причина — пошкодження магістральних підстанцій, які перебувають у власності "Укренерго". Ступінь цих пошкоджень є закритою інформацією, однак їхній вплив відчутний для всієї енергосистеми.

Саме це, наголошує експертка, означає збільшення кількості відключень електроенергії по країні. Водночас ситуація на Чорнобильській АЕС контрольована: станція має резервні дизель-генератори, а лінії електропередач у Зону відчуження наразі підключають за резервною схемою.

"Три атомні електростанції на підконтрольній Україні території продовжують працювати в штатному режимі", — зазначає Фокусу Кошарна, підкреслюючи, що жодних загроз ядерній безпеці немає .

Окремо експертка звертає увагу на роль МАГАТЕ. За її словами, очільник агентства Рафаель Гроссі, окрім заяв про "глибоку стурбованість", реальних важелів впливу не має. Вона вважає, що його активна публічна присутність пов'язана з політичними амбіціями, зокрема можливими планами балотуватися на посаду генерального секретаря ООН.

Завідувач відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Володимир Борисенко також не бачить підстав для паніки стосовно безпеки ЧАЕС.

Він нагадує, що у 2022 році станція перебувала без зовнішнього електропостачання понад тиждень , і навіть тоді це не призвело до катастрофічних наслідків.

"Технологічні потреби ЧАЕС сьогодні мінімальні. Ядерне паливо вже близько 25 років тому вивантажене з реакторів і не перебуває в активному стані, тому загрози перегріву або аварійного охолодження фактично немає", — каже Фокусу Борисенко.

Певні ризики, за його словами, можуть стосуватися погодних умов. У разі тривалого знеструмлення за низьких температур існує небезпека замерзання води в технологічних схемах, що може спричинити технічні пошкодження. Втім, ідеться саме про інженерні, а не ядерні ризики.

Експерт підкреслює, що на ЧАЕС наявні дизель-генераторні установки , призначені для живлення систем, критично важливих для безпеки. За потреби вони будуть задіяні, як це вже неодноразово відбувалося раніше.

ЧАЕС без енергопостачання — Україна без світла?

Енергетичний контекст залишається критичним. Президент Володимир Зеленський нещодавно заявив , що поточна генерація в Україні становить близько 11 тисяч МВт, тоді як через морози потреба зросла до 18 тисяч МВт. Частину дефіциту покривають за рахунок імпорту електроенергії з ЄС, однак навіть при перетині позначки у 2400 МВт Україна імпортує лише близько 30% необхідного — через різницю цін між європейським і українським ринками.

При цьому, як підкреслює експертка, атомна генерація залишається ключовою: із 11 тисяч МВт 7600 МВт — тобто 69% — забезпечують АЕС. Саме тому будь-яке скорочення їхньої потужності через пошкодження магістральної інфраструктури суттєво б'є по стабільності енергосистеми.

За оцінкою Кошарної, стратегічна мета Росії — не окремі відключення, а масштабний блекаут, розвал об'єднаної енергосистеми України на "острови" та її від'єднання від енергосистеми ЄС. Поки що реалізувати цей сценарій не вдалося. Єдиний випадок повного блекауту стався 23 листопада 2022 року, після чого було розроблено спеціальні алгоритми підготовки Об'єднаної енергосистеми України до масованих обстрілів.

Що стосується Чорнобильської АЕС, експертка нагадує: станцію остаточно зупинено ще у грудні 2000 року, нині вона перебуває на етапі зняття з експлуатації. Водночас у Зоні відчуження залишаються об'єкти, які потребують постійного електроживлення для систем безпеки та вентиляції. Йдеться про Новий безпечний конфайнмент, сховище відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1 та підприємства з поводження з радіоактивними відходами.

У підсумку Кошарна попереджає: через зменшення видачі потужності з АЕС кількість черг у графіках відключень та екстрених вимкнень зростатиме . Водночас робити точні прогнози щодо покращення ситуації наразі складно — надто багато факторів залишаються непередбачуваними.

Науковиць Володимир Борисенко наголошує, що теоретичний вплив на блекаути можливий лише опосередковано — у разі пошкодження розподільчих пристроїв або допоміжної інфраструктури, яка може бути задіяна в роботі енергосистеми. Водночас експерт підкреслює, що інформація про такі ушкодження наразі не є публічною, і говорити про їхній реальний вплив без підтверджених даних — передчасно.

Нагадаємо, 17 січня в Головному управлінні розвідки Міноборони України попередили про те, що РФ може атакувати підстанції АЕС . За словами розвідників, у разі від'єднання енергоблоків від єдиної системи українці можуть "тотально опинитися без світла і тепла". У ГУР пояснили, що Москва розглядає такі удари, щоб примусити Київ підписати угоду з капітуляційними умовами.

Також Фокус розповідав, що робити та як виживати, якщо Росія завдасть ударів по підстанціях, які забезпечують роботу українських атомних електростанцій , фактично від'єднавши їх від енергосистеми.

Політика