Китай побачив шанс схилити на свій бік розчарованих союзників США — WSJ

23 січня 2026 р. 11:03

23 січня 2026 р. 11:03

Китай скористався розбратом, який залишив президент США Дональд Трамп у трансатлантичному альянсі, засудивши його прагнення захопити Гренландію та намагаючись “переманити” американських союзників обіцянками надійного торговельного партнерства, пише WSJ .

Але коли деякі традиційні союзники Вашингтона зближуються з Пекіном, вони чітко усвідомлюють небезпеку залишити “обійми” США, щоб зрештою опинитися в руках іншої наддержави.

“У світі великої конкуренції між державами, країни, що знаходяться між ними, мають вибір — конкурувати між собою за прихильність або об'єднатися, щоб створити третій шлях, який матиме вплив”, — заявив прем'єр-міністр Канади Марк Карні у вівторок, 20 січня, на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.

Канада, яку Трамп висловлював бажання анексувати як “51-й штат”, була змушена “кардинально змінити свою стратегічну позицію”, сказав Карні.

Прем'єр Канади, який минулого тижня повернувся з зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні з дипломатичним потеплінням і торговельною угодою, заявив, що Канада планує бути “принциповою і прагматичною” у своїх партнерських відносинах.

“Те, що ми бачимо в “середніх державах”, — це хеджування. Це час невизначеності, й вони намагаються диверсифікуватись. Вони не приєднуються до Китаю, зовсім ні, але відкривають нові діалоги, нові союзи, нові регіональні партнерства. Інвестиції та торгівля диверсифікуються порівняно з тим, що було раніше”, — каже доцент Оксфордського університету Марія Адель Каррай.

Оскільки Трамп агресивно використовує мита і в якийсь момент навіть погрожував силою відібрати Гренландію в давнього союзника — Данії, Пекін намагається скористатися моментом.

Цього тижня віцепрем'єр Держради Китаю Хе Ліфен виступив у Давосі з промовою, в якій засудив “зростання односторонності та протекціонізму”, одночасно зображуючи Китай як “благо” для світу.

“Китай є торговим партнером, а не конкурентом для інших країн. Розвиток Китаю — це можливість, а не загроза для світової економіки”, — сказав він.

Таке повідомлення — рефрен Китаю.

“Пекін розглядає розрив у трансатлантичних відносинах як можливість. Китай сподівається поліпшити свої відносини з ключовими торговельними партнерами для отримання відчутних вигод, таких як зниження мит на електромобілі. Але це лише обережний оптимізм”, — зазначає Олівія Чун з Королівського коледжу Лондона.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відправиться до Пекіна наприкінці цього місяця, незабаром після того, як схвалення будівництва нового великого китайського посольства в Лондоні згладило точку напруженості між двома країнами. Очікується, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відвідає Китай наступного місяця. Президент Франції Еммануель Макрон відвідав Китай на початку грудня.

Між союзниками США і Китаєм також залишаються фундаментальні розбіжності з таких питань, як підтримка Пекіном російського диктатора Владіміра Путіна після його повномасштабного вторгнення в Україну.

Єврокомісія представила цього тижня плани щодо поступового виведення з критично важливих європейських мереж телекомунікаційного обладнання від постачальників, які становлять ризики, — що розглядається як захід, спрямований проти китайських компаній, включаючи Huawei і ZTE.

Пекін розкритикував ці плани, заявивши, що китайське телекомунікаційне обладнання ніколи не ставило під загрозу безпеку і виключення цього обладнання завдасть економічної шкоди обом сторонам.

Китай також засудив плани Трампа щодо Гренландії та операцію США з захоплення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро як доказ американської імперіалістичної тенденції, яку вже не приховують розмови про порядок, заснований на правилах.

Зараз США є “суто видобувною наддержавою”, написало днями китайське державне інформаційне агентство Xinhua.

“Карта світу більше не є політичною схемою союзів і суверенітетів, а грубим переліком активів. Статус країни — союзник, суперник чи нейтральна сторона, не має значення поруч із фундаментальним питанням її корисності”, — йдеться в публікації.

Це повідомлення знайшло відгук у країнах, що розвиваються, які давно побоюються американської військової могутності, де Китай за останні десятиліття досяг значного зростання в торгівлі та впливу загалом.

Минулого року Китай досяг рекордного торговельного профіциту в розмірі $1,19 трильйона, що відображає його центральне значення для світової економіки та ризики, з якими він стикається, постачаючи дешеві товари на світовий ринок.

За даними дослідження професора Університету Гріффіта в Брісбені Крістофа Недопіля, проєкти в межах китайської ініціативи “Пояс і шлях” — глобальної програми інвестицій в інфраструктуру, енергетику та гірничодобувну промисловість, досягли рекордного рівня залучення в 2025 році. Дослідження виявило значне збільшення китайських інвестицій у Центральній Азії та будівельних угод в Африці, Південно-Східній Азії та Латинській Америці.

Але навіть попри поглиблення зв'язків Китаю з більшістю країн світу, його здатність пом'якшити відносини з Європою відносно обмежена, вважає професор Нанкінського університету Чжу Фен.

Пекін не очікує, що США та їхні європейські союзники зазнають остаточного розколу, зазначив він. Зміна позиції Трампа щодо Гренландії цього тижня в Давосі, де президент США відмовився від погроз застосування сили та запровадження мит і перейшов до пропозиції, що включає підвищення безпеки в Арктиці, обмежує можливість розпаду НАТО. Це також обмежує потенційні торговельні та дипломатичні вигоди Китаю в Європі, вважають аналітики.

Чи справді світ знову ділять "по понятіям"? Події навколо Венесуели, Гренландії й Азійсько-Тихоокеанського регіону показують: міжнародне право відходить на другий план. А сильні світу цього більше не маскують своїх амбіцій — вони їх декларують. Про світ після ілюзій в статті " Світ сили замість правил: як США й Китай почали ділити планету " писав Сергій Корсунський .

Політика