У 2025 році українська гральна індустрія сплатила рекордну суму

23 січня 2026 р. 11:19

23 січня 2026 р. 11:19

За підсумками 2025 року українська гральна індустрія сплатила до державного бюджету 17,4 млрд грн податків. Про це під час брифінгу повідомив Олександр Когут, президент Асоціації українських операторів грального бізнесу (АУОГБ).

«За офіційними зведеними даними, у 2025 році гральна галузь сплатила 17,4 млрд грн податків. Порівняно з аналогічним періодом минулого року ми спостерігаємо зростання податкових надходжень на 279 млн грн. Переконані, що галузь могла б забезпечувати ще більше податків – орієнтовно на рівні 19,6 млрд грн на рік, якби не  зростання нелегального сегмента», – зазначив Олександр Когут.

Найбільшими податками, які генерує галузь, залишаються податок на прибуток підприємств (11,2 млрд грн за рік), податок на доходи фізичних осіб (4,1 млрд грн) та військовий збір (1,2 млрд грн). За словами президента АУОГБ, члени Асоціації залишаються найбільшими платниками податків у галузі, вони забезпечують близько 82% усіх податкових надходжень індустрії.

На думку президента АУОГБ, білий (легальний) сегмент грального бізнесу фактично припинив активне зростання з урахуванням індексу річної інфляції.

«Протягом чотирьох років легальний ринок демонстрував стабільне зростання. Однак наприкінці 2025 року ми побачили дуже негативні тренди. Ми оприлюднимо статистику в кінці січня. На жаль, наш прогноз на 2026 рік радше песимістичний: є висока ймовірність того, що цього року зростання ринку може зупинитися. Якщо регулювання білого сегмента виявиться в 2026 році надто жорстким, легальний ринок за обсягами виручки може піти вниз, тоді як тіньовий ринок продовжить зростання», – підкреслив Когут.

За словами керівника асоціації, нові регуляторні обмеження для легальних операторів (введення лімітів для гравців, введення нових обмежень щодо реклами, збільшення податкового навантаження) можуть призвести до того, що нелегальні платформи стануть більш конкурентоспроможними.

«Багато російських та офшорних гральних платформ, які працюють в Україні, на практиці не заблоковані. Фактом залишається те, що нелегали продовжують незаконну діяльність на території України, не сплачуючи жодної гривні податків. У них немає таких обмежень, як у білих операторів, і вони отримують ринкову перевагу», – пояснив Когут.

Окрім неефективного блокування нелегальних онлайн-казино, другою ключовою проблемою ринку Олександр Когут назвав «пропускання» незаконних операцій банками та платіжними системами.

«Ми бачимо, що українська банківська та платіжна інфраструктура досі толерує нелегальний ринок: закриваються очі на міскодинг, очевидне використання дропів, різні схеми з криптовалютами. Ми щиро сподіваємося, що саме НБУ допоможе виправити цю ситуацію. Нові вимоги до комплаєнсу в банках і міжнародних платіжних системах, використання ШІ, мають забезпечувати блокування незаконних банківських транзакцій у нелегальних казино. Без активного втручання НБУ, з яким ми вже розпочали діалог, побороти нелегальний гемблінг в Україні неможливо. Блокувати сайти не достатньо. Потрібно блокувати нелегальні платежі до сірих казино», – підсумував Когут.

На початку року голова PlayCity Геннадій Новіков заявив, що нелегальні онлайн-казино в Україні активно використовують тіньові платіжні інструменти – P2P-перекази, міскодинг (підміну MCC-кодів) та криптовалюти. Він переконаний, що «ці схеми критично необхідно перекривати за допомогою ефективних рішень НБУ».

Також в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» очільник PlayCity вперше наголосив на необхідності розблокування доступу легальних операторів гральної індустрії до банківських сервісів. За його словами, створена «квазімонополія» полягає в тому, що лише три українські банки мають право обслуговувати гральну індустрію. У результаті легальні оператори працюють в умовах суттєвих обмежень щодо приймання платежів і фактично не мають повноцінного доступу до банківських послуг.

Раніше у пресслужбі АУОГБ повідомляли, що завдяки консолідованим зусиллям держави, регуляторів і легального бізнесу ринок iGaming в Україні має потенціал зростання з 59 млрд грн річної виручки до 70–80 млрд грн. Відповідно, державний бюджет може отримати додаткові 10–12 млрд грн податкових надходжень у найближчі два роки.

Політика