У The Hill розповіли, чому Путін бреше Трампу — The Hill

23 січня 2026 р. 11:32

23 січня 2026 р. 11:32

Нещодавно російський лідер Владімір Путін повідомив президенту США Дональду Трампу, що його резиденція у Валдаї була атакована українськими дронами . Ця історія була нахабною брехнею і швидко провалилася. Але це не мало значення.

Розповівши її, старий співробітник КДБ поставив президента США перед двома поганими варіантами: або виступити проти брехні й рішуче відреагувати на таку явну неповагу, або проігнорувати її і виглядати наївним або, що ще гірше, поступливим по відношенню до людини, яка щойно образила його посаду, вважає академічний директор Амстердамського університету Ендрю Чахоян.

"Для Путіна, сформованого десятиліттями служби в радянських і російських спецслужбах, обман є режимом за замовчуванням. Він не веде переговорів — він маніпулює. Річ не в тому, що він не любить укладати угоди; сама ідея для нього майже не має значення. Брехня дається йому легко й інстинктивно, а людина навпроти ніколи не є партнером — лише об’єктом, який можна використати й експлуатувати", — додає автор.

Коротко кажучи, діяльність Путіна свідчить не про турботу про свою націю, а про прагнення влади та збереження кровожерливого імперського порядку за будь-яку ціну.

Колишній президент США Барак Обама намагався раціонально взаємодіяти з Путіним, а згодом назвав його "не дуже розумним". Але найкраще висловився покійний сенатор Джон Маккейн (республіканець з Арізони): "Я подивився в очі Путіна і побачив три літери: К, Г і Б".

Щоб зрозуміти сенс вальдайської брехні, потрібно усвідомити, що таке рефлексивне управління — концепція, розроблена радянськими спецслужбами для впливу на ухвалення рішень противником. Вона звужує поле вибору так, що кожен можливий варіант має свою ціну.

Путін брехав про війська в Криму. Він брехав про наміри Росії в Україні. І він продовжуватиме це робити, адже, як пояснює Інститут вивчення війни, "російський спосіб ведення війни ґрунтується на уявленні, що війни виграються і програються у свідомості противника".

Путін також скористався бажанням Трампа бути сприйнятим як миротворець. На початку 2025 року Україна протягом 24 годин погодилася на пропозицію Білого дому про перемир'я. Публічно Кремль заявляв, що невпинно прагне миру.

Насправді ж він посилив свою злочинну війну. Напади на цивільне населення посилилися, Північна Корея підтвердила, що її війська воюють на боці Росії, а переговори перетворилися на фарс.

Саміт на Алясці продемонстрував ту саму схему. Російський диктатор отримав платформу для повторення своєї брехні, а Україна була виключена з переговорів про своє майбутнє. Путін нічого не запропонував — ні перемир'я, ні виведення військ, ні відповідальності.

Кейсі Мішель у своєму аналізі російських воєнних наративів показав, що метою Москви є не послідовність чи надійність, а психологічна перевага. Стратегія Кремля полягає в тому, щоб заполонити простір суперечностями, напівправдами та відвертою брехнею, змушуючи супротивників реагувати, а не діяти.

"Путін, який демонструє симпатію до Трампа, є тим самим Путіним, який протягом чверті століття перетворював антиамериканізм на державну доктрину. За часів Михайла Горбачова та Бориса Єльцина приблизно 70 відсотків росіян вважали Америку другом. Сьогодні близько трьох чвертей бачать нас як ворога", — стверджує автор.

До того ж є ще ядерний шантаж. Росія не застосувала свою зброю судного дня, коли її армія зазнала поразки під Києвом, коли Україна звільнила Херсон, коли Крим зазнав нападу або коли українські війська перетнули кордон Курської області. Зрештою, найважливішим фактором тут є те, що президент Китаю Сі Цзіньпін, від підтримки якого зараз залежить Путін, виключив можливість застосування ядерної зброї.

Мабуть, найсміливіша брехня Путіна полягає в тому, що Захід може відвернути Росію від Китаю, якщо дозволить їй заволодіти Україною. Так званий "шлюб за розрахунком" перетворився на партнерство "без обмежень" в той момент, коли почалося вторгнення.

Зараз Китай постачає 92% іноземних компонентів для безпілотників, які Росія використовує для ударів по українських містах. Дозволити Росії перемогти не послабить цей зв'язок. Це буде винагородою Москві за вибір на користь Пекіна.

"То чому ж Путін бреше Трампу? Тому що брехати — це те, що Путін робить, і тому, що він вірить, що це працює", — додає Чахоян.

На думку автора, перший крок до перемоги над російською когнітивною війною простий: припинити грати за брудними правилами Росії. Припинити приймати фрейми Путіна. Припинити міркувати на основі хибних передумов.

Другий крок складніший: надати Україні те, що їй потрібно, щоб вигнати загарбників. Показати Путіну, що спроби позбавити Україну свободи, обдурити президента США та погрожувати ядерною ескалацією не будуть терпітися.

"Путін бреше з звички, але також і зі страху. Він бреше, тому що його військо не виправдовує навіть найнижчих очікувань, а російська економіка занепадає. Путін бреше, тому що його єдиний шлях до перемоги пролягає через самостримування Вашингтона і нерішучість Європи. Найбільша брехня полягає в тому, що ми не маємо іншого вибору, як тільки прийняти це", — підсумував Чахоян.

Раніше Девід Крамер — виконавчий директор Інституту Джорджа В. Буша писав, що уся війна, яку Росія розпочала проти України, побудована на брехні. Путін висунув неправдиве твердження, що Україна націлилася на одну з його резиденцій, щоб використати це як привід для того, щоб не підтримувати останні зусилля США, спрямовані на припинення війни.

Політика