Судовий контроль викликає сумніви: правозахисники критикують тримання Богуслаєва під вартою

23 січня 2026 р. 12:00

23 січня 2026 р. 12:00

Після засідання Соломʼянського районного суду міста Києва 16 грудня 2025 щодо продовження строку дії запобіжного заходу для Вячеслава Богуслаєва моніторингова місія IAC ISHR дійшла висновку, що у цьому випадку національний суд у повному обсязі та належним чином не оцінив усі релевантні обставини справи та доводи сторони захисту у світлі стандартів Європейської конвенції з прав людини, пише Telegraf.

"Сьогодні прокурор вразив новими аргументами, що якщо Вячеславу Богуслаєву встановити домашній арешт, то це викличе суспільний резонанс, тому його треба тримати під вартою, фактично до смерті.

Нагадаю, що жодного доказу в матеріалах справи немає, майно все відібрано, 87-річний інвалід першої групи четвертий рік в СІЗО де температура в камері зараз 10-13 °С", — написав він.

Що вирішив суд

Після доводів сторін було ухвалено рішення задовольнити клопотання прокурора, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави до 696 400 000 гривень, а у задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Оцінка моніторингової місії

Зазначається, що таке рішення суду про формальне зменшення розміру застави може свідчити про часткове врахування окремих доводів сторони захисту, однак під сумнівом реальна доступність такої застави для обвинуваченого та її співмірності із заявленою процесуальною метою.

Також залишається відкритим питання, на підставі яких саме критеріїв суд дійшов висновку про необхідність зменшення застави саме до визначеного розміру, а також чи була належним чином оцінена її фактична помірність з огляду на вік, стан здоров’я та майновий стан обвинуваченого.

Тож IAC ISHR піддає сумніву, чи мав запобіжний захід у вигляді застави реальний альтернативний характер та чи національний суд справді розглянув можливість застосування менш суворого заходу відповідно до принципів необхідності й пропорційності.

".. Чи було досягнуто справедливого балансу між інтересами кримінального провадження та обов’язком держави забезпечити пропорційне, необхідне й гуманне втручання у права особи відповідно до вимог статей 3 і 5 Європейської конвенції з прав людини", — йдеться у повідомленні.

Зазначає, що занепокоєння викликають у випадки допиту та виклику свідків, а також те, що свідки сторони обвинувачення не з’являлися до суду без поважних причин. Як наслідок сторона обвинувачення використовує такі ситуації для подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Водночас наголошується, що така поведінка, з огляду на вік та стан здоровʼя обвинувачуваного (87-річний пенсіонер з інвалідністю першої групи), створює особливо серйозні ризики з точки зору дотримання статті 3 Європейської конвенції з прав людини.

IAC ISHR наголошує, що обґрунтування подальшого позбавлення свободи посиланням на недопит свідків, які фактично не володіють релевантною інформацією або систематично не з’являються до суду, не може вважатися сумісним із позитивними зобов’язаннями держави щодо захисту життя, здоров’я та людської гідності особи, яка перебуває під вартою.

Також у цьому контексті впадає в око те, що наступне засідання призначено на 9 лютого 2026 року — перерва майже у два місяці.

"З урахуванням того, що протягом цього періоду обвинувачений залишатиметься під вартою, а стан його здоров’я є стабільно тяжким, така тривала пауза у розгляді справи об’єктивно впливає не лише на загальні строки провадження, але й безпосередньо на ефективність судового контролю за застосуванням запобіжного заходу. Фактично, наступне судове засідання знову неминуче буде пов’язане насамперед із питанням продовження тримання під вартою, що у поєднанні з тривалими інтервалами між засіданнями посилює навантаження на фізичний та психічний стан обвинуваченого", — додають спостерігачі.

Політика