Обміняти НАТО на Гренландію? CNN пояснив, чому це погана угода для Трампа

26 січня 2026 р. 01:54

26 січня 2026 р. 01:54

Сьогоднішня риторика Білого дому щодо купівлі Гренландії багато в чому повторює помилки античних Афін. Давньогрецький історик Фукідід у «Меліанському діалозі» описав, як колись могутня афінська держава вирішила, що груба сила важливіша за згоду союзників. Афіни захопили стратегічний острів Мелос, проголосивши, що «сильні роблять те, що можуть, а слабкі страждають», проте цей акт примусу зруйнував довіру всередині їхньої оборонної ліги та зрештою призвів до краху імперії. Про це пише «Главком» із посиланням на CNN .

Старший радник президента Стівен Міллер, аргументуючи претензії на Гренландію, апелює до тих самих «залізних законів сили». Проте аналітики CNN застерігають: справжня міць США тримається не лише на зброї, а й на системі взаємовигідних союзів, які Китай та Росія поки не здатні відтворити.

Ідея придбання Гренландії не нова – її розглядали державний секретар Вільям Сьюард у 1868 році та президент Гаррі Трумен у 1946-му. Проте найважливіший крок було зроблено у 1951 році, коли замість купівлі острова США уклали з Данією Угоду про оборону Гренландії. Цей пакт надав Вашингтону необмежений доступ до військових баз на острові на основі консенсусу, а не анексії. Саме такий підхід дозволив США виграти Холодну війну, зберігаючи єдність західного світу.

Значення Гренландії зростає через танення льодовиків, що відкриває Північний морський шлях –маршрут, який на 14 днів швидший за шлях через Суецький канал. Росія вже має флот із 50 криголамів, а Китай оголосив себе «майже арктичною державою». Самотужки США не можуть конкурувати з РФ у цьому регіоні, адже мають лише три криголами.

Однак ситуація докорінно змінюється, якщо враховувати союзників по НАТО. Разом із Канадою, Данією, Норвегією та новими членами – Фінляндією і Швецією – Альянс контролює у п'ять разів більше арктичного узбережжя, ніж Росія, а їхній спільний флот криголамів перевищує 100 одиниць.

На форумі в Давосі Дональд Трамп дещо пом'якшив позицію, згадавши про «необмежений» характер чинної оборонної угоди 1951 року. Це свідчить про розуміння того, що Америка вже має все необхідне на острові без потреби його офіційно купувати. Експерти наголошують: будь-яка спроба силового тиску на Данію заради Гренландії ризикує розвалити НАТО. Довіра союзників будується десятиліттями, але втратити її можна за лічені тижні. Як вчить історія Фукідіда, велика держава може захопити клаптик землі, але справжньою наддержавою залишається лише та, що здатна підтримувати своїх друзів.

Нагадаємо, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її країна має чіткі «червоні лінії» у діалозі зі Сполученими Штатами щодо Гренландії , і питання суверенітету не підлягає обговоренню.

До слова, президент Дональд Трамп заявив, що розробив рамковий план , який задовольнить його вимоги щодо Гренландії. Він сказав, що угода, яку він обговорював з генеральним секретарем НАТО, означає, що він більше не запроваджуватиме нові тарифи на європейські країни, які виступали проти його амбіцій анексувати арктичний острів.

Як повідомлялося, високопосадовці країн-членів Альянсу розглядають варіант врегулювання «гренландського питання» шляхом надання Сполученим Штатам повного контролю над окремими ділянками острова.

Політика