ЄС запускає власну альтернативу Starlink

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

ЄС запускає власну альтернативу Starlink

28 січня 2026 р. 01:39

28 січня 2026 р. 01:39

Європейський Союз уперше ввів у дію окремі елементи власної захищеної системи супутникового зв’язку в межах програми вартістю 10,6 млрд євро. Мета ініціативи — створити альтернативу Starlink і поступово зменшити залежність Європи від американської підтримки на тлі зростання геополітичної напруги, пише Bloomberg.

Частини мереж IRIS2 та GOVSATCOM розпочали обмежену експлуатацію минулого тижня для потреб урядів і військових, повідомив єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс під час Європейської космічної конференції в Брюсселі у вівторок. За його словами, Україна вже звернулася з проханням про доступ до системи, і відповідні технічні та правові механізми нині опрацьовуються.

«Усі держави-члени тепер можуть отримати доступ до суверенного супутникового зв’язку — як для військових, так і для урядових потреб. Захищеного й зашифрованого. Створеного в Європі, керованого в Європі та повністю контрольованого Європою. Експерти кажуть, що ця система може бути кращою за Starlink. Саме таку амбіцію ми й маємо», — заявив Кубілюс.

Мережа IRIS2 у підсумку складатиметься з 290 супутників на різних орбітах. Очікується, що вона запрацює на повну потужність до 2030 року й обслуговуватиме як приватних клієнтів, так і державні структури. Будівництвом супутників займаються люксембурзька компанія SES, французька Eutelsat та іспанська Hispasat.

«Геополітичні події змушують нас діяти швидше й якомога швидше надавати ці послуги» , — наголосив Кубілюс, додавши, що такі системи є ключовим елементом так званих “стратегічних спроможностей” — високотехнологічних військових можливостей, у яких Європа досі значною мірою покладалася на Сполучені Штати.