В Україні головні судові інституції не мають стратегій: до чого це призводить

29 січня 2026 р. 13:14

29 січня 2026 р. 13:14

Головні судові інституції в Україні не мають стратегій реформування. Мова йде про Верховний суд, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, Вищу раду правосуддя. Навіть, якщо ці інституції добре виконують свої функції (хоча це далеко не завжди так), то це не призводить до суттєвих позитивних змін, наголошує експертка з судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Каріна Асланян у статті "Верховенство права: без стратегії, етики та гідності".

Через відсутність стратегії у Вищій кваліфікаційній комісії суддів виникло непріоритетне заповнення вакансій у господарських апеляційних судах. Авторка статті вказує, що друзі та родичі деяких членів ВРП та ВККС та навіть два члени Вищої ради правосуддя почали подаватися на ці вакансії.

Експертка зазначає, що у таких містах, як Дніпро та Одеса немає кому працювати в апеляційних судах

"І хоча суддів вони отримають, сподіваємося, 2026 року, це буде на рік-півтора пізніше, ніж годилося б", — додає Асланян.

Вона наголошує, що через відсутність стратегічного бачення розвитку Верховного суду в Пленуму цього суду виникла криза кадрів під час обрання голів касаційних судів. Зокрема, лише з шостої спроби вдалося обрати голову Касаційного цивільного суду Марину Червинську. Ця кандидатура стала компромісною фігурою після п’ятьох невдалих етапів виборів.

Водночас голову Касаційного адміністративного суду вдалося обрати мінімальною кількістю необхідних голосів. Ним став Ігор Дашутін , який є фігурантом розслідування журналістів Bihus. info щодо незаконного збагачення.

Асланян називає такий вибір неприпустимий для суду, який розглядає справи протиглави держави та Верховної Ради України.

"Складно пояснювати міжнародним партнерам, чому в країні, яка максимально швидко прагне стати членом ЄС, на керівні суддівські посади й далі обирають суддів із сумнівною репутацією. І це все на тлі кейсів Князєва, ОАСК та інших скандалів", — наголошує експертка.

Авторка статті також звертає увагу на зміну секретаря Великої палати Верховного суду. 13 січня на цю посаду було призначено цивіліста Сергія Погрібного. Асланян додає, що Погрібний є  ідеологічним науковим союзником голови Верховної Ради Руслана Стефанчука.

Експертка нагадує, що в 2025 році було скасовано Господарський кодекс України, який діяв із 2004 року, завдяки Стефанчуку та його когорті цивілістів-науковців. Асланян зазначає, що через кілька років можна буде побачити до чого призведе його скасування. Вона додає, що багато  науковців та суддів застерігали від скасування цього кодексу під час воєнного стану та пропонували  обрати для серйозних трансформацій спокійніший час.

Авторка статті звертає увагу на те, що найбільшою проблемою Великої Палати Верховного Суду є саме судді ВС, які потрапили у чинний склад Верховного суду  в обхід реформи 2017 року.

На початку 2024 року до цього суду завдяки колишнім колегам із Конституційного суду та через складну законодавчу казуїстику було переведено кілька суддів, які нині у складі Великої палати блокують судову реформу та євроінтеграцію, неприховано лобіюють інтереси старої системи та фактично підводять "новий" Верховний Суд під ще одну реформу.

Експертка додає, що на початку цього року Великій Палаті Верховного Суду вдалося повернути в порядок денний скасований раніше елемент судової реформи.

"Однак тандем Кривенда—Ємець, кажуть джерела у ВС, уже готує наступні атаки на рішення ВРП та ВККС щодо звільнення недоброчесних суддів. Тож решті суддів Великої палати варто добре подумати, в якій країні вони та їхні діти хочуть жити — країні князєвих-вовків чи верховенства права", — додає Асланян.

У статті "Вища кваліфікаційна комісія суддів: між конкурсами та кримінальними справами" експертка Лабораторії законодавчих ініціатив Карина Асланян розповідає про те, як політичні рішення впливають на правосуддя й чому Україна може не витримати ще однієї зупинки судової машини.

Політика