Трамп розглядає нові військові сценарії проти Ірану — NYT

30 січня 2026 р. 12:53

30 січня 2026 р. 12:53

Останніми днями президенту США Дональду Трампу було представлено розширений перелік потенційних військових варіантів проти Ірану , спрямованих на подальшу шкоду ядерним і ракетним об'єктам країни або ослаблення верховного лідера, повідомляє NYT , посилаючись на слова кількох американських чиновників.

Ці варіанти виходять за межі пропозицій, які Трамп розглядав два тижні тому як засіб виконання своєї обіцянки зупинити вбивства протестувальників в Ірані, заявили чиновники.

Нинішній набір варіантів навіть включає можливість проведення американськими військовими рейдів на об'єкти всередині Ірану — обговорення проходять в іншому контексті, оскільки протести були жорстоко придушені, принаймні на цей момент.

Трамп вимагає від Ірану вжити додаткових заходів для припинення розробки ядерної зброї та відмовитися від підтримки своїх союзних угруповань у регіоні, які вже давно націлені на Ізраїль і дестабілізують ситуацію на Близькому Сході. Президент США і його найближчі помічники оцінюють, чи варто реалізувати погрози військових дій для досягнення цих цілей і, можливо, зміни режиму в Ірані.

За словами посадовців, Трамп ще не схвалив військові дії та не вибрав жодного з варіантів, запропонованих Пентагоном. Він залишається відкритим до пошуку дипломатичного рішення, і деякі чиновники визнали, що погрози військовими діями були спрямовані на те, щоб змусити Іран піти на переговори. Останніми днями Трамп розмірковував над тим, чи є зміна режиму реальним варіантом.

“Як головнокомандувач найпотужнішої армії світу, президент Трамп має у своєму розпорядженні багато варіантів щодо Ірану. Президент заявив, що сподівається, що жодних дій не буде потрібно, але іранський режим повинен укласти угоду, поки не стало занадто пізно”, — заявила представниця Білого дому Анна Келлі.

На тлі протестів, що охопили Іран кілька тижнів тому, адміністрація Трампа розглядала можливість ударів по іранській ядерній програмі, а також по більш символічних цілях, таких як "штаб-квартира" сил, відповідальних за більшу частину придушення протестів. Потім Трамп раптово відмовився від військових дій після того, як іранська влада заявила, що скасувала сотні запланованих страт, а Ізраїль і арабські країни попросили президента США відкласти будь-які удари.

Трамп застосовує до Ірану такий самий підхід, як і до Венесуели. США протягом кількох місяців накопичували військові сили біля узбережжя Венесуели в межах кампанії тиску з метою усунення лідера країни Ніколаса Мадуро. В цьому випадку спроби переконати Мадуро покинути Венесуелу зазнали невдачі, що змусило американські війська здійснити рейд і захопити його.

Щодо Ірану, чиновники залишаються скептичними стосовно того, чи прийме Тегеран умови США, які включають повне припинення збагачення урану, відмову від усіх поточних ядерних запасів і навіть обмеження дальності та кількості балістичних ракет в арсеналі країни, а також припинення будь-якої підтримки союзних угруповань на Близькому Сході, включаючи ХАМАС, “Хезболлу” та хуситів, що діють в Ємені. Згода на обмеження ракетних озброєнь фактично унеможливить для Ірану удари по Ізраїлю.

Водночас один американський чиновник сказав, що Трамп і його найближчі помічники добре усвідомлюють, що будь-яка подальша операція в Ірані буде значно складнішою, ніж та, яку США провели у Венесуелі. Складність і небезпека для американських військ будуть вищими, а Іран — значно сильніший супротивник, ніж Венесуела. З цієї причини Трамп все ще оцінює різні варіанти, які можуть бути реалізовані всі разом або в певній комбінації.

Одним із найризикованіших варіантів є таємна відправка американських спецпризначенців для знищення або серйозного пошкодження частин іранської ядерної програми, які вціліли під час бомбардування США в червні минулого року. Американські війська вже давно тренуються для виконання спеціальних місій, таких як вторгнення в країни, подібні до Ірану, для знищення ядерних об'єктів або інших важливих цілей.

Іншим варіантом може бути серія ударів по військових та інших керівних об'єктах, що спричинить такі заворушення, які створять умови для іранських сил безпеки або інших сил усунути 86-річного верховного лідера Алі Хаменеї. У цьому варіанті незрозуміло, хто буде керувати країною, якщо Хаменеї буде усунено, і чи стане його наступник більш відкритим до співпраці з США.

Трамп також частково мотивований завдати удару по іранських лідерах через їхні спроби вбити його. Федеральні прокурори в Нью-Йорку заявили минулого року, що іранці обговорювали план вбивства Трампа безпосередньо перед його переобранням на посаду президента.

Ізраїль наполягає на третьому варіанті: хоче, щоб Сполучені Штати приєдналися до нього в повторному ударі по іранській програмі балістичних ракет, яку, за словами представників розвідки, Іран в основному відновив після ударів Ізраїлю під час 12-денної війни в червні минулого року.

На початку цього тижня представники Білого дому зустрілися з головою розвідувального управління армії Ізраїлю Шломі Біндером, який проінформував адміністрацію Трампа про розвіддані щодо Ірану.

Американські чиновники підкреслили, що ці та інші варіанти все ще доопрацьовуються, обговорюються в найближчому оточенні Трампа, і поки що немає консенсусу щодо кінцевої мети будь-яких військових дій.

Також є серйозні питання щодо того, на якій правовій підставі США можуть завдати ударів по Ірану без схвалення Конгресу. Президенти США неодноразово віддавали накази про обмежені удари без схвалення Конгресу. Але цього разу все може бути інакше.

Масштабніша кампанія проти Ірану, особливо якщо такі удари будуть спрямовані на повалення або ослаблення режиму, а не лише на затримку ядерної програми, може викликати гостріші питання про те, чи не вчиняє президент США акт війни.

У відповідь адміністрація Трампа, швидше за все, посилатиметься на широку підтримку Іраном тероризму в будь-якому юридичному обґрунтуванні, як це було, коли Трамп віддав наказ про ліквідацію командувача елітного іранського підрозділу “Кудс” генерала Касема Сулеймані в січні 2020 року.

Хоча Сполучені Штати ніколи прямо не називали Хаменеї терористом, вони визнали Іран державою, що підтримує тероризм. Хаменеї також є головнокомандувачем Корпусу вартових ісламської революції, який і Сполучені Штати, і Європа визнали терористичною організацією.

Неясно, чи звертався Білий дім за юридичною консультацією щодо варіантів дій проти Ірану, але військові США продовжують нарощувати свою присутність у регіоні на випадок, якщо Трамп дасть зелене світло на проведення операції.

Іранському режиму вдалося вистояти та придушити протести, але чи може він дозволити собі розслабитися? В’ячеслав Ліхачов у статті “ Після великої крові: що чекає на Іран — застій, відлига чи війна? ” аналізував, які висновки робить іранська влада та які сценарії залишаються в Тегерана.

Політика