Владі необхідно було чесно говорити з людьми про найгірші сценарії наслідків масованих атак РФ на Київ

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Владі необхідно було чесно говорити з людьми про найгірші сценарії наслідків масованих атак РФ на Київ — експерт

01 лютого 2026 р. 13:39

01 лютого 2026 р. 13:39

Влада мала не заспокоювати людей, а пропонувати населенню різні варіанти в разі найгіршого сценарію наслідків масованих ракетно-дронових ударів РФ по критичній інфраструктурі Києва, зазначив директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко у статті "Як рятувати Троєщину, або Про життя в містах в умовах війни".

Автор статті нагадав, що ще в грудні 2022 року міський голова Києва Віталій Кличко попередив, що в разі ураження окупантами певних об’єктів критичної інфраструктури столиця може залишитися без теплопостачання до весни. Тоді він закликав киян домовлятися з рідними чи друзями, щоб в разі виникнення найгіршого сценарію переїхати у приватні будинки за межі Києва.

Він додав, що ще в перший рік повномасштабної війни місцева влада реально оцінювала ризики й не приховувала, що держава може не впоратися з наслідками ударів РФ. Сергієнко вказує, що в той час центральна влада (Кабінет Міністрів України та НАК "Нафтогаз") була зосереджена насамперед на закупівлі газу для проходження опалювального сезону. Автор статті повідомляє, що для центральної влади це виглядало простішим і зрозумілішим, ніж чесно говорити з людьми щодо можливих найгірших сценаріїв.

Експерт вказує, що ці сценарії наслідків масованих атак РФ на столицю мали бути не в заспокійливих тонах, а озвучені без ілюзій, що в разі масштабного удару та пошкодження критичної інфраструктури держава не зможе забезпечити опаленням всіх жителів, і для частини людей тимчасовий виїзд стане раціональним рішенням.

"Такої розмови із суспільством не відбулося. Її підмінили оптимістичними заявами про готовність і звітами "про проходження сезону", — додає він.

Сергієнко також підкреслює, що останні кілька зим у нашій країні були відносно теплими і це створювало хибне враження, що загалом система працю є. Автор статті заявляє, що система витримувала навантаження, бо її щастило з відсутністю морозів, однак проблема не розв’язувалася управлінськими рішеннями.

"Варто було вдарити справжнім морозам — і вся ця конструкція, не розрахована на "мінус кілька градусів", почала сипатися. Те, що роками відкладали й не проговорювали, в умовах війни та холоду перетворилося з абстрактного ризику на реальну загрозу для мільйонів людей", — пояснює Сергієнко.

Масив Троєщина після масованих ударів РФ по енергетиці залишився без водо- та теплопостачання. Голова Деснянської районної державної адміністрації у місті Києві Максим Бахматов вказав, що цього опалювального сезону в Деснянському районі Києва воду із системи опалення зливали уже чотири чи п’ять разів.

Міський голова повідомив, що в Києві досі без опалення залишаються 1000 будинків.