Як почуваються депозити в гривні в умовах валютної лихоманки

02 лютого 2026 р. 08:31

02 лютого 2026 р. 08:31

За підсумками 2025 року гривневі депозити показали непогану дохідність навіть у перерахунку в тверді валюти. Головною причиною стала несподівано помірна девальвація української валюти. За рік офіційний курс гривні до долара, наприклад, знизився менш як на 1%. А готівковий долар за результатами минулого року навіть подешевшав на 0,4% — від середніх значень 42,62 до 42,43 гривні за одиницю американської валюти. Рівень інфляції за підсумками 2025 року теж виявився несподівано низьким (порівняно навіть із оптимістичними прогнозами Національного банку України) і становив лише 8%. Через це депозити в гривні минулого року залишалися привабливими для українців завдяки стабільним ставкам, що змогли зрештою захистити заощадження українців і від інфляції, і від девальвації.

Сьогодні середні депозитні ставки на гривневі вклади в українських банках — у діапазоні від 12,73 (за тримісячними депозитами) до 13,50% (за депозитами на шість місяців). З урахуванням 23% оподаткування, реальна середня дохідність депозитів у гривні — 9,8–10,4%. Тобто за вирахуванням інфляції вклади принесли власникам торік 1,8–2,4%. Не надто суттєвий дохід, однак за умов війни просто зберегти заощадження від знецінення — це вже невелике диво.

Не дивно, що 2025 року депозитні вклади в гривні вже традиційно мали в українців попит через простоту та відносну надійність. Станом на 1 грудня 2025 року загальна сума вкладів фізичних осіб (зокрема фізичних осіб-підприємців) в українських банках сягнула рекордної суми в 1552,8 млрд грн. Із цієї суми депозити фізичних осіб становили 456,64 млрд грн. Водночас обсяг депозитів пересічних українців зростав упродовж року в середньому на 0,7–1% на місяць.

2026 рік українців трохи приголомшив. Як справи з інфляцією — до кінця ще не зрозуміло. Прогноз НБУ — сповільнення індексу інфляції до 6,6% за підсумками року, але за відчуттями пересічних громадян зростання цін явно прискорилося. А от із валютною стабільністю вже очевидно погано. За неповний місяць року, що розпочався, станом на 27 січня курс долара до гривні зріс із 42,3532 до 43,1253 (тобто гривня вже втратила 1,8% відносно американської валюти), курс євро до гривні за той самий період зріс іще більше — з 49,7947 до 51,2297 (різниця у 1,435 гривні, або 2,88%).

Привабливість депозитних вкладів автоматично знизилась, і багато українців реально почали замислюватися про зняття грошей зі строкових вкладів. Занепокоїлися й у НБУ. Насправді з прихильністю фізичних осіб до вкладів у гривні все не так просто, як здається на перший погляд. Справді, від початку повномасштабного вторгнення агресора кількість вкладів у банках України зросла на 17%. Та водночас фахівці НБУ зазначають, що темпи зростання гривневих коштів клієнтів у банках помітно знижуються. 2025 року вони зросли лише на 15%, і це найнижчі темпи надходжень гривневих коштів до вітчизняних банків за період повномасштабної війни, й, звісно, вони набагато менші, ніж до 2022 року. Тим часом більша частина грошей пересічних українців, що потрапляє до банків, традиційно концентрується не на депозитах, а на карткових і поточних рахунках. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 70,4% усіх коштів населення в банках можуть бути зняті будь-якої хвилини. А ризик масового вилучення вкладів за умов війни й економічної нестабільності досить реальний як через погіршення настроїв пересічних українців (більш як половина населення оцінює економічну ситуацію як погану), так і через реальне погіршення фінансового стану домашніх господарств. Інакше кажучи, народ наразі не забирає грошей із банків, але може почати. І для цього достатньо будь-якого приводу для паніки. Величезні суми грошей можуть призвести до гіперінфляції, різкої девальвації гривні й можливого краху економіки.

Небезпечність такого сценарію дуже добре розуміють і в НБУ, і в Кабінеті міністрів. Основні інструменти регулятора та уряду для втримання коштів на депозитах у банках — повна гарантія вкладів під час воєнного стану та комплекс заходів щодо підтримки привабливості гривневих фінансових інструментів, насамперед депозитів у гривні.

Привабливість і досить високу реальну дохідність гривневих депозитів 2025 року НБУ забезпечував, утримуючи високу облікову ставку (наприкінці року вона становила 15,5%). Це дало б змогу не тільки приборкати інфляцію, що злякала українців у першій половині 2025 року, а й планомірно знижувати її до однозначного показника у 8%. Крім того, з березня 2025 року НБУ збільшив різницю між обліковою ставкою та ставкою за тримісячними депозитними сертифікатами до 3,5% (отже, за облікової ставки у 15,5% НБУ платив за своїми сертифікатами 19%, і саме на неї орієнтувалися банки, встановлюючи максимальну дохідність своїх депозитів). Це дало змогу вітчизняним банкам зберігати привабливу дохідність за депозитами без агресивного зростання ставок (за рік середні ставки зросли лише приблизно на 1%).

Однак заходи, вжиті НБУ для збереження цінової стабільності та утримання величезної гривневої маси в банках, призводять до погіршення загальної економічної ситуації, проблем із кредитуванням і часом банкрутства підприємств. Довго в умовах такої жорсткої фінансової політики жодна економіка існувати й розвиватися не може. Інфляція за чотири роки війни спочатку зросла до 27%, потім знизилася до 5%, потім збільшилася до 16%, і нині дуже важко повертається до однозначних показників. НБУ балансує й шукає компроміси, але постійно нагадує, що основна функція Національного банку — забезпечення цінової стабільності.

2026 року вітчизняні банкіри мали намір почати знижувати ставки. У січні вони згорнули всі святкові акції за підвищеними депозитними ставками й завмерли в очікуванні сигналів від регулятора. Прогнозували, що й НБУ оголосить про перемогу над інфляцією й почне пом’якшувати свою політику та знижувати облікову ставку. Однак ситуація з курсом гривні може ці плани серйозно підкоригувати. Практично в НБУ є два шляхи: або серйозно втрутитися в зміцнення гривні валютними інтервенціями, або відкласти пом’якшення фінансової політики, залишивши облікову ставку на попередньому рівні (засідання НБУ з цього питання заплановано на 29 січня 2026 року).

І все-таки, хоч би яке рішення ухвалив Національний банк, хоч би які мудрі або не дуже ходи робив уряд і хоч би які закони ухвалювали в парламенті, стан нашої економіки та фінансів залежатиме насамперед від ситуації на фронті. Основний генератор ризиків — війна. Українська економіка зазнає негативного впливу енергетичного дефіциту та постійних обстрілів. Не менш негативно війна впливає й на настрої українців. Тому, хоч як це парадоксально, фінансова стабільність і навіть дохідність депозитів і доступність кредитів у вітчизняних банках багато в чому залежить від стійкості українців і їхнього включення в боротьбу з агресором.

Політика