Обстріли енергетики: знайшлася частка громадян, які вважають, що Україна сама винна

02 лютого 2026 р. 10:55

02 лютого 2026 р. 10:55

Соціологи запитали в українців, чому, на їхню думку, Росія б’є по українській енергетиці , та запропонували три варіанти, з яких два – умовно описують трактування самих росіяни. Більшість громадян переконані, що так РФ намагається змусити Україну капітулювати, однак знайшлися й ті, що погодились із російськими наративами, йдеться у результатах опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Зокрема, 88% українців вважають, що РФ обстрілює нашу енергосистему, адже намагається залишити українців без світла і тепла та примусити до капітуляції. Водночас 3% заявили, нібито у таких атаках винна сама Україні, бо Росія завдає ударів у відповідь. Ще стільки ж вважають, що РФ взагалі атакує лише військові об’єкти.

Крім того, у громадян запитали, чи переїжджали вони в інший населений пункт або оселю через проблеми з опаленням та електроенергією. Як з’ясувалося, 9% опитаних з осені 2025 року мали такий досвід. Більшість із цих 9% переїжджала в інший населений пункт, ще частина – в іншу оселю, а 3% – за кордон. Водночас 6% із цих самих 9% вже повернулися додому. Серед решти 3% переїхали і проживають зараз в іншому населеному пункті – 1%, в іншій оселі того ж населеного пункту – 2%.

Якщо говорити конкретно про Київ, то серед цивільних, які проживали в столиці до осені 2025 року, 3% переїхали та не повернулися до своєї оселі. З них 2% просто знайшли інше житло в місті, а 1% – переїхав до іншого населеного пункту.

«Водночас потрібно зазначити, що ці розрахунки стосуються лише дорослих громадян (тобто не враховують можливі переїзди дітей), а також лише тих, хто зараз в Україні (тобто ми не враховуємо тих, хто міг покинути Україну через ці проблеми і переїхати за кордон)», – пояснили соціологи.

Опитування провели 23-29 січня 2026 року методом телефонних інтерв’ю у всіх підконтрольних уряду регіонах України. Всього опитали 1003 повнолітніх громадян, які на момент дослідження жили на підконтрольній Україні території. Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1%. Водночас для запитання про ставлення до передачі Донбасу під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки проводився експеримент, де половині респондентів (тобто близько 500) ставилося звичайне пряме запитання (наскільки це прийнятно для респондента), а іншій половині – методом «задуманого знайомого». Тому для цього запитання похибка не перевищує 5,8%.

Що робити місту, якщо тепла може не бути тижнями? Коли чесна відповідь — не заспокоювати, а пропонувати людям сценарії? У статті « Як рятувати Троєщину, або Про життя в містах в умовах війни » директор Інституту міста Олександр Сергієнко пояснює, чому теплі зими роками маскували системні проблеми, як корупція й відкладені рішення ослабили енергетику й чому намети «пунктів незламності» на тлі неготових шкіл — це не героїзм, а управлінський провал. Троєщина тут — лише симптом значно ширшої проблеми.

Політика