NYT: Чистки у керівництві Китаю можуть бути наслідком параної

04 лютого 2026 р. 04:32

04 лютого 2026 р. 04:32

Відтоді як майже 14 років тому Сі Цзіньпін очолив найчисельнішу за населенням наддержаву світу, він систематично спустошував верхівку Комуністичної партії Китаю. Під удари потрапляли високопосадовці, керівники силових структур і навіть діти партійної «червоної аристократії». Однак навіть на цьому тлі його остання чистка стала винятковою, пише The New York Times.

Оголошення Міністерства оборони Китаю від 24 січня про те, що головний військовий керівник країни генерал Чжан Юся та його соратник генерал Лю Чженьлі перебувають під слідством через «серйозні порушення», приголомшило чиновників і аналітиків у Вашингтоні. Чжан Юся — шанований ветеран війни, якого тривалий час вважали беззастережно лояльним до Сі.

Американські посадовці намагаються розібратися в каламутних водах вищих щабелів політики Пекіна, щоб зрозуміти, чому китайський лідер пішов на такий різкий крок. За їхніми словами, для уряду США критично важливо зрозуміти психологічний стан Сі, адже його політика — так само як і політика президента Дональд Трамп — впливає на все: від світової економіки до дій однієї з найпотужніших армій світу.

Втім, нинішні та колишні американські посадовці кажуть, що жодної очевидної причини дій Сі наразі не виявлено. За їхніми оцінками, він міг діяти з параної, захищаючись від реальної політичної загрози, або ж справді намагатися викорінити корупцію на найвищому рівні Народно-визвольної армії Китаю.

Аналітики американської розвідки впродовж останніх років дійшли висновку, що Сі притаманний крайній рівень параної.

Від початку свого правління у 2012 році Сі, якому нині 72 роки, концентрував владу через чистки та так звані антикорупційні кампанії, ставши наймогутнішим китайським лідером за кілька десятиліть.

Нині він усунув п’ятьох із шести генералів, яких сам призначив до Центральної військової ради у 2022 році. Сі очолює цю раду, що контролює Народно-визвольну армію. Унаслідок чисток на вершині найбільшої армії світу утворився кадровий вакуум.

За аналізом The New York Times, майже всі з 30 генералів і адміралів, які на початку 2023 року керували театрами воєнних дій або спеціалізованими операціями, були або звільнені, або зникли з публічного простору.

Німецький політолог Марсель Дірсус , автор книжки про ерозію диктатур, зазначає, що автократи зазвичай бачать головну загрозу не в протестах чи дисидентах, а у власному найближчому оточенні.

«Автократ мусить бути параноїдальним. Ти постійно перебуваєш під загрозою», — пояснює він. — «Навколо тебе всі постійно брешуть. Ти ніколи не знаєш, хто щиро лояльний, а хто лише прикидається».

Чистки серед військових командирів — типове явище для таких режимів.

«Бути генералом в автократії — невдячна робота», — каже Дірсус. — «Якщо ти ефективний і підлеглі тебе поважають, ти створюєш альтернативний центр сили, і автократ починає тебе боятися. Якщо ж ти працюєш погано — автократ теж тобою незадоволений».

Чжан Юся належав до першої категорії: ветеран китайсько-в’єтнамської війни 1979 року, який, попри репутацію вірного соратника Сі, користувався великим авторитетом серед офіцерів і солдатів.

Оцінки американської розвідки щодо параної Сі ставлять під сумнів раціональність його чисток.

«Параноя — це радше характеристика його стилю керівництва, а не збій», — вважає Джон Калвер , колишній аналітик ЦРУ з питань Китаю. — «Інакше він не втримався б так довго й так міцно, знищивши політично впливових старійшин і інституції».

ЦРУ складає профілі іноземних лідерів, зокрема й психологічні портрети. Аналітики роками намагалися краще зрозуміти Сі — «партійного принца», якого ще у 2007 році визначили як імовірного наступника влади. Уже за кілька тижнів після приходу до керма у 2012-му він розпочав антикорупційну кампанію, що сколихнула всю партію.

The Wall Street Journal минулого тижня повідомила, що деяким китайським офіцерам заявляли, нібито Чжан Юся був агентом США і передавав ядерні секрети. Такий злочин вважається одним із найтяжчих актів зради в Китаї.

Втім, нинішні та колишні американські посадовці заявили, що їм нічого не відомо про співпрацю Чжана з американською розвідкою чи передачу ядерної інформації. Вони також не зафіксували внутрішньої кампанії в Пекіні, спрямованої на поширення таких тверджень.

Останніми роками Сі та головна спецслужба Китаю — Міністерство державної безпеки — ведуть масштабну кампанію із застереження громадськості від загроз з боку іноземних шпигунів. Паралельно ЦРУ активізувало зусилля з вербування агентів у Китаї й заявляє про перші успіхи.

У суботу офіційна газета армії Liberation Army Daily назвала покарання генералів Чжана і Лю «великим досягненням» у боротьбі з корупцією й наголосила, що всі військові мають підтримувати рішення Центрального комітету партії з «товаришем Сі Цзіньпіном у центрі думки, політики й дій».

Речник китайського посольства у Вашингтоні Лю Пен’юй заявив, що Центральний комітет відкрив розслідування проти двох генералів через «підозру в серйозних порушеннях дисципліни та закону», що демонструє «нульову толерантність до корупції».

Аналітики вважають, що тривала антикорупційна кампанія Сі має дві мети: змусити 100-мільйонну партію до жорсткішої дисципліни — адже корупція десятиліттями пронизувала її ряди — та знищити політичних суперників і фракції.

Нещодавній звіт Asia Society Policy Institute показав, що менш ніж 84% із 376 членів і кандидатів Центрального комітету відвідали політичну конференцію в жовтні — це рекордно низький показник і ще одне свідчення масштабів чисток.

Найбільшу увагу в останні роки привертає саме усунення військових командирів. Воно також породило дискусії про можливі розбіжності між Сі та його генералами щодо підходів до Тайваню — демократичного острова, який китайський лідер заявляв готовий підпорядкувати силою.

У будь-якому разі ці усунення можуть серйозно вплинути на військове планування.

«Недовіра між партією та армією може призвести до обережності або вагань щодо масштабних операцій, принаймні в короткостроковій перспективі», — зазначив Раш Доші з Джорджтаунського університету та Ради з міжнародних відносин.

Військові дії Китаю, особливо навколо Тайваню, можуть стати темою переговорів на саміті в Пекіні між Трампом і Сі, запланованому на квітень.

Швидке зростання військового та розвідувального бюджетів Китаю створило широкі можливості для корупції. Як і у США, Народно-визвольна армія укладає вигідні контракти з приватними компаніями, а корумповані офіцери можуть отримувати винагороду за спрямування контрактів потрібним фірмам, подвоюючи свої доходи.

Оскільки Чжан Юся вважався найбільш довіреним командиром Сі, його усунення деякі китаєзнавці порівнюють із розривом Мао Цзедуна з Лінь Бяо у 1971 році. Лінь, один із ключових командирів і заступник голови партії, загинув за загадкових обставин у авіакатастрофі над Монголією під час спроби втечі до СРСР.

Аналітикиня Юнь Сун зі Стімсонівського центру у Вашингтоні вважає, що терміновість дій Сі може свідчити про спробу нейтралізувати потенційну загрозу напередодні партійного з’їзду 2027 року.

На з’їзді 2022 року Сі пішов на безпрецедентний крок, продовживши своє правління на третій п’ятирічний термін, що викликало тривогу серед частини суспільства й партійних кадрів, які побоювалися появи нового «Мао».

За словами Сун, Сі може вирішити балотуватися й на четвертий термін, замість того щоб визначити наступника, а усунення Чжана може бути спробою випередити впливового критика.

«Якщо генерал не погоджувався із Сі щодо цього найважливішого політичного питання , — зазначила вона, — це робило Чжана надзвичайно небезпечним».

Корупція, саботаж, страх перевороту чи поспіх перед великою війною?
У статті «Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань» доцента Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктора Константинова — розбір мотивів і наслідків кадрової ломки Сі.

Політика