Euronews: Латвія та Естонія виступили за діалог із Кремлем

05 лютого 2026 р. 01:52

05 лютого 2026 р. 01:52

Прем'єр-міністерка Латвії Евіка Сіліня та президент Естонії Алар Каріс закликали Євросоюз призначити спеціального посланця для участі у переговорах із Кремлем щодо завершення війни в Україні. Їхні коментарі відображають швидку зміну стратегічного мислення Європи щодо Росії після того, як вона опинилася осторонь прямих переговорів під керівництвом США, повідомляє Euronews .

Президент Франції Еммануель Макрон заявив на початку цього тижня, що робота над призначенням спеціального посланця вже розпочалася "на технічному рівні". Цю ідею також підтримала прем'єрка Італії Джорджа Мелоні.

Позиція Латвії та Естонії

Як Сіліня, так і Каріс зазначили, що будь-яка комунікація з Росією має відбуватися в консультації з Україною, і запропонували, щоб ще не призначений переговорник був консенсусною фігурою.

"Я думаю, що треба займатися дипломатією. Завжди потрібно говорити, але ми повинні ізолювати Росію та зберігати санкції проти неї. Ми повинні бути за столом переговорів, тому що самі українці почали вести переговори. То чому європейці не повинні вести переговори?", — заявила Сіліня.

Сіліня вказала на президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, прем'єра Польщі Дональда Туска та прем'єра Великої Британії Кіра Стармера як на потенційних європейських представників. Втім, на відміну від Макрона, Мерц рішуче виступає проти прямих переговорів із Москвою .

"Так, нам справді потрібен посланець. Мабуть, питання в тому, хто це буде. І я думаю, що у нас є багато варіантів. Я готова поїхати, якщо буде потрібно, але я вважаю, що європейські лідери з Німеччини чи Франції, а також Великої Британії, яка є членом "Коаліції бажаючих", повинні бути тими, хто насправді сидітиме за столом разом з американцями, допомагаючи Україні в цих дуже важких переговорах", — зазначила Сіліня.

Президент Естонії Каріс наголосив, що обраний посланець має бути з великої європейської країни та мати "довіру з обох сторін".

"Європейський Союз також має бути залучений до цих дискусій. Хоча ми не воюємо з Росією безпосередньо, ми підтримуємо Україну вже стільки років і продовжуємо це робити. Ми також повинні мати право голосу, але бачите, ми трохи запізнилися. Нам слід було розпочати це раніше, можливо, не президенту Трампу, а Європейському Союзу, щоб також почати шукати дипломатичні рішення. Пару років тому ми займали позицію, що не говоримо з агресорами, а тепер ми стурбовані тим, що не сидимо за столом", — сказав Каріс.

Позиції країн ЄС

Питання про те, чи відновлювати дипломатичні канали з Росією, які здебільшого закриті з лютого 2022 року, набуло актуальності останніми тижнями, оскільки процес під керівництвом США набирає обертів, а гарантії безпеки для України конкретизуються.

Франція, Італія, Австрія, Люксембург та Чехія — серед тих, хто підтримав ідею розпочати прямі переговори, щоб уникнути залежності від Білого дому, який сьогодні є головним співрозмовником Москви.

Натомість Німеччина відхилила цю ідею, посилаючись на "максималістські вимоги" Путіна та продовження бомбардування українських міст при морозних зимових температурах як докази того, що Кремль не має "справжнього бажання вести переговори".

У заяві для Euronews Міністерство закордонних справ Естонії застерегло від відновлення взаємодії з Москвою.

"Доки Росія не змінила своїх дій та цілей у своїй агресії проти України, неможливо вести переговори з Росією, і ми не повинні пропонувати їй вихід з ізоляції", — заявив речник естонського МЗС. "Ми не повинні повторювати помилок, які робилися знову і знову, відновлюючи відносини, коли Росія не змінила курс".

Нагадаємо, що у вівторок президент Франції Еммануель Макрон заявив журналістам, що робота з відновлення діалогу з Путіним уже ведеться . У середу стало відомо, що найближчий дипломатичний радник президента Франції у вівторок перебував у Москві, де провів переговори з російськими посадовцями .

Політика