ЄС прагне відродити зв'язки з Туреччиною: причина — Politico

06 лютого 2026 р. 10:58

06 лютого 2026 р. 10:58

Після багатьох років, коли Туреччину розглядали як “проблему”, Європейський Союз тепер бачить її як частину рішення. У міру розгортання переговорів для завершення війни РФ проти України потенційна роль Туреччини в післявоєнному порядку — особливо як миротворця й регіонального політичного гравця в Чорноморському регіоні, робить її важливим партнером для ЄС. Однак Брюссель робить обережні кроки щодо країни, яка відступає від демократії і чий лідер Реджеп Таїп Ердоган ув'язнив відомих політичних опонентів , пише Politico .

У спробі “розморозити відносини”, єврокомісар з питань розширення Марта Кос відвідає Туреччину в п'ятницю, 6 лютого.

“Мир в Україні змінить реалії в Європі, особливо в Чорноморському регіоні. Туреччина буде для нас дуже важливим партнером. Підготовка до миру і стабільності в Європі передбачає підготовку міцного партнерства з Туреччиною”, — заявила Кос напередодні своєї поїздки.

“В останніх звітах про розширення ЄС ми бачимо відхід від стандартів ЄС, особливо в питаннях верховенства права та демократії. Я знаю, що Туреччина має дуже довгу демократичну традицію, а також сильне громадянське суспільство, і саме це ми маємо бачити, щоб зміцнити довіру між ЄС і Туреччиною”, — додала вона.

В Анкарі, щоб зробити перші кроки до зближення, Кос візьме участь у церемонії, на якій Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Туреччина підпишуть угоду про кредити на 200 мільйонів євро для проєктів у сфері відновлюваної енергетики. Банк призупинив надання нових кредитів Туреччині в 2019 році через суперечку щодо видобутку нафти й газу біля берегів Кіпру.

Також у п'ятницю Єврокомісія оприлюднить дослідження на тему “просування міжрегіональної програми зв'язків” з Туреччиною, Центральною Європою та Південним Кавказом. У дослідженні, з яким ознайомилося Politico, окреслено, які інвестиції необхідні для зміцнення транспортних, торговельних, енергетичних та цифрових зв'язків уздовж Транскаспійського коридору, що з'єднує Китай, Центральну Азію, Південний Кавказ та Чорне море.

Це символічні перші кроки до зближення Анкари з ЄС, але це не те, чого Туреччина насправді хоче від Євросоюзу — а саме, оновленої угоди про митний союз. Стара угода була підписана в 1995 році.

Нові торговельні угоди, підписані Брюсселем з Індією та групою південноамериканських країн МЕРКОСУР, ставлять Туреччину в невигідне конкурентне становище. Анкара буде змушена надати безмитний доступ для товарів з цих країн, але така пільга не буде взаємною.

Навіть мер Стамбула Екрем Імамоглу, чий арешт у березні минулого року викликав масові протести по всій країні та міжнародне засудження, висловився на користь оновлення угоди про митний союз. У зверненні, надісланому з тюремної камери до глав Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Євроради Антоніу Кошти та Європарламенту Роберти Метсоли, Імамоглу попросив ЄС оновити митну угоду з Туреччиною.

“Митний союз залишається єдиною нормативно-правовою базою, на якій ґрунтуються відносини між Туреччиною та ЄС. Після укладення угод про вільну торгівлю між ЄС та МЕРКОСУР і Індією асиметричні наслідки для Туреччини стають дедалі більш очевидними”, — заявив Імамоглу в четвер, 5 лютого, в дописі в соціальних мережах.

Оновлення угоди з Туреччиною вимагатиме схвалення Ради ЄС. Однак Греція і Кіпр категорично проти потепління відносин ЄС із Туреччиною без попереднього “жесту доброї волі” з боку Анкари.

За словами представника ЄС, Кіпр хоче, щоб Анкара дозволила його кораблям заходити в турецькі порти. Анкара не визнає Кіпр після спроби державного перевороту в 1974 році.

“Міцність будь-якого майбутнього партнерства має ґрунтуватися на добрих політичних відносинах з нашими державами-членами, а особливо на добросусідських відносинах та відносинах з Кіпром”, — сказала Кос.

Заступниця міністра Кіпру з європейських справ Марілена Рауна заявила Politico, що головування країни в Раді ЄС “може стати можливістю” для відносин між Євросоюзом і Туреччиною.

“Кіпр займав конструктивну позицію. І ми сподіваємося, що Туреччина також буде діяти конструктивно”, — додала вона.

Досі Анкара не виявляла особливого бажання зробити крок до “примирення”. Минулого року Туреччина відхилила пропозицію президента Кіпру про те, щоб Анкара відкрила свої порти для суден під прапором Кіпру в обмін на спрощення доступу до європейських віз для турецьких бізнесменів.

Однак переформатування геополітичних і торговельних відносин президентом США Дональдом Трампом може змусити Європу й Туреччину знову зблизитися.

“Світ змінюється  …Відносини між Туреччиною та ЄС також повинні адаптуватися. Ці відносини можна зміцнити, спираючись на взаємні інтереси. Ми сподіваємося, що зможемо реалізувати цю філософію на практиці. Стратегічною метою Туреччини залишається вступ до Європейського Союзу, і це повинно бути дороговказом у наших відносинах”, — заявила посол Туреччини в ЄС Япрак Балкан.

Поновлення переговорів про вступ поки що не входить у плани ЄС. Проте Кос зазначає, що “потрібно по-новому поглянути на відносини” ЄС із Туреччиною.

“Моя поїздка до Анкари... має на меті відновлення довіри та вивчення можливостей покращення наших економічних відносин для обох сторін”, — додала вона.

Туреччина є потужним військовим союзником, країна має другі за чисельністю збройні сили в НАТО і займає важливе стратегічне положення в Середземномор'ї та на Близькому Сході. Контроль Анкари над Босфором дає їй величезний вплив на регіональну безпеку, і вона відіграла ключову роль в укладенні Чорноморської угоди в липні 2022 року, яка гарантувала безпечний прохід суден, що перевозять українське зерно.

Туреччина також висловлювала готовність відправити миротворчі війська до України, якщо буде укладено угоду з РФ, і обіцяла взяти на себе провідну роль у безпеці Чорного моря.

Однак відносини між ЄС і Туреччиною погіршилися за останні роки, і вирішенні напруженості не сприяли схильність Ердогана до автократії та його заходи проти опозиційних конкурентів. Хоча Туреччина офіційно є кандидатом на вступ до ЄС, переговори про приєднання до Союзу заморожені з 2018 року.

Політика