Експерт назвав дві умови для мінімізації наслідків нових ударів по енергосистемі

07 лютого 2026 р. 10:13

07 лютого 2026 р. 10:13

Україна не встигне розбудувати захист енергооб’єктів найближчими тижнями чи навіть місяцями. Але мінімізувати наслідки наступних російських атак по енергетиці необхідно. Про те, як це зробити, у статті « Холодна зима 2026. Чи витримає Україна нові атаки на енергосистему » пише Владислав Обух .

«Кілька сотень протиракет зараз можуть бути куди кориснішими, ніж обіцяна тисяча — у невизначеному майбутньому», – пише Обух.

У зв’язку з постачанням Україні протиракетних засобів експерт із питань енергетики Геннадій Рябцев у коментарі ZN.UA нагадав про руйнівну атаку на українську енергосистему, що сталася 9 січня. Однією з причин її ефективності для росіян стало те, що українські військові на той момент не мали достатньо засобів для відбиття ракет.

«Як наслідок, з 18 випущених Росією ракет збили лише дві. А ось 20-го числа, коли ракети з’явилися, вдалося збити 14 із 18 таких цілей. А чому протиракет не було за тиждень-півтора до того? І хто відповідатиме за відсутність засобів ураження у Сил оборони України?», — зазначає експерт.

Автор статті наголошує, що за умови активнішого постачання Україні засобів ППО руйнувань було б значно менше. Українці менше б страждали від наслідків таких обстрілів, а відновлювати пошкоджені мережі було б легше. До того ж самі європейцям у такому випадку довелося постачати нам менше енергетичного обладнання. Тож, за словами Рябцева, найпершою умовою для того, аби українці могли пережити найближчі холодні тижні, є належна кількість засобів протидії російським ракетам та БпЛА.

«Друга умова — якомога більше нової приєднаної до енергосистеми генерації: розподіленої, гарантованої генерації, яка не залежить від погоди. При цьому більшу частину обладнання, наданого нам партнерами не лише 2025-го, а й у попередні роки, і досі не введено в експлуатацію. Десь 80% того, що мало б зараз давати людям електрику і тепло, мерзне у громадах і на підприємствах у ящиках і контейнерах», — каже Рябцев.

Водночас Обух додає, що на цю проблему влада надто пізно звернула увагу. Зокрема, коли припекло, уряд ухвалив рішення, необхідні для якнайшвидшого під’єднання всіх когенераційних установок, які має бізнес і яку купують та отримують від міжнародних партнерів громади. За невиконання розпорядження та зловживання посадовців обіцяють карати.

Також уряд виділив понад 2,5 млрд грн на закупівлю генераторів великої потужності. Насамперед мова йде про обладнання для прифронтових громад.

Як додає автор, саме заживлення потужними генераторами будинків, де відсутнє опалення та стабільне електропостачання, є невідкладним завданням за нинішніх умов. Особливо, якщо згадати про  очікуване посилення морозів.

«Такі роботи ведуться, але в більшості випадків, на жаль, ідеться не про централізований підхід, а про ініціативи ОСББ. Приміром, моя знайома голова такого об’єднання домовилася з польським фондом, від якого отримали генератор потужністю 50 кВт. Його виявилося достатньо, щоб заживити 16-поверховий будинок, де не було ні світла, ні теплової енергії, ні води. Але це поодинокі приклади», — додає Геннадій Рябцев.

Нагадаємо, ситуація у Харкові та Києві досі лишається найскладнішою . Зокрема, без централізованого опалення лишаються близько 100 тисяч харківських родин, а два райони столиці будуть без тепла вже до кінця опалювального сезону.

Міський голова Києва Віталій Кличко повідомив, що відновлення зруйнованої Дарницької ТЕЦ триватиме щонайменше до початку квітня . І це за умови, що по ній знову не вдарять росіяни.

Політика