У Раді розповіли, коли з'явиться "вікно можливостей" для укладання мирної угоди

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Раді розповіли, коли з'явиться "вікно можливостей" для укладання мирної угоди

07 лютого 2026 р. 17:46

07 лютого 2026 р. 17:46

Член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський оцінив ймовірність проведення виборів в Україні в травні 2026 року як " вкрай низьку" через те, що робоча група ще не напрацювала відповідний проєкт закону.

"У лютому ми точно його (законопроєкт — ред.) не розглянемо. У найкращому випадку — в березні ми зможемо розглянути проєкт закону, якщо він до того часу буде готовий. Розглянути, ухвалити. Якщо він набуде чинності, то це буде не раніше кінця березня — початку квітня", — пояснив Веніславський в ефірі Radio NV.

Він додав, що з огляду на безпекові чинники провести вибори за два місяці після набуття чинності закону точно неможливо.

Веніславський підкреслив, що для укладення мирної угоди в березні необхідно досягнути згоди, однак у РФ заявляють, що їхні максималістські цілі залишаються незмінними. Член комітету зазначив, що за даними керівника офісу президента Кирила Буданова, навесні (в березні-квітні) відкриються "максимальні можливості" для укладання мирної угоди.

"Ті "козирі", які є зараз у РФ, а саме: терористичні атаки на енергооб'єкти України, будуть вичерпані", — додав він.

Раніше президент України повідомляв, що вже у цьому місяці можуть внести зміни у виборче законодавство , аби провести голосування в умовах воєнного стану. Зеленський вказав, що його рішення балотуватися на другий президентський термін буде залежати від того, як завершиться війна.

Чи можна провести вибори після війни швидко — й не зламати демократії? Хто і як має визначати правила гри? Чи допустимі "особливі рішення" — й де їхня конституційна межа? Чи може безпека стати виправданням для обмеження конкуренції та свободи слова? У статті "Після війни: які виклики стоять перед виборами і як їх подолати" ексзаступник голови ЦВК Андрій Магера дає чіткі відповіді на ці та інші важливі для проведення повоєнних виборів питання.