Гроші тримали в РФ, а витрачали в ЄС: керівник САП розповів про схеми українських топкорупціонерів

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Гроші тримали в РФ, а витрачали в ЄС: керівник САП розповів про схеми українських топкорупціонерів

10 лютого 2026 р. 19:30

10 лютого 2026 р. 19:30

До початку повномасштабної агресії РФ українські фігуранти корупційних справ масово використовували російські банки як недосяжну для правосуддя «схованку». Про це під час пресконференції 10 лютого повідомив керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Олександр Клименко, передає « Главком ».

За словами правоохоронця, така схема була широко розповсюдженою саме до початку повномасштабного вторгнення. Він зауважив, що тоді антикорупційні органи відстежували подібні випадки, однак зараз така інформація до них не надходить.

Очільник САП пояснив, що на території Росії фінанси були фактично недосяжними для українського правосуддя, адже слідчі не мали доступу до даних про номери рахунків чи обсяги активів, що там зберігалися. «Ми не знали ані номери рахунків, ані точні суми, тому кошти там залишалися поза нашим контролем», – зауважив Клименко.

Клименко додав: теоретично перекази з РФ на рахунки фігурантів у ЄС можна відстежити і заблокувати, але для цього потрібна спільна слідча група з іншими юрисдикціями. «Злочин має бути вчинений на території кількох країн, щоб можна було діяти законно і отримати допустимі докази», – пояснив очільник САП.

За словами Клименка, українські чиновники, які перебували в ЄС, часто відкривали тимчасові рахунки, переказували туди гроші з Росії та змінювали юрисдикцію для уникнення контролю. «Наприклад, людині перерахували мільйон євро, він зняв їх у одній країні, а через два місяці інший мільйон – в іншій. Так кошти залишалися на території Росії, а людина продовжувала жити у ЄС», – зазначив Клименко.

Клименко наголосив, що отримати допустимі докази без співпраці Росії через міжнародно-правові доручення неможливо, а наразі Україна таких запитів до РФ не надсилає.

Раніше «Главком» писав, що НАБУ готує запит до Ізраїлю про екстрадицію фігурантів справи «Мідас». Також очільник НАБУ Семен Кривонос наголосив, що досудове розслідування у справі триває. Крім того, в межах провадження було заблоковано значну суму коштів, які вносилися як застава за одного з підозрюваних.