Демократи США використають Мюнхенську конференцію, щоб закликати Європу протистояти Трампу — The Guardian

13 лютого 2026 р. 09:34

13 лютого 2026 р. 09:34

Представники Демократичної парії США використають Мюнхенську конференцію з безпеки, щоб закликати європейських лідерів протистояти американському президенту Дональду Трампу, пише The Guardian .

Серед демократів на щорічній Мюнхенській конференції будуть деякі з найвідвертіших критиків Трампа, такі як губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом, конгресвумен Александрія Окасіо-Кортес, сенатор Рубен Гальєго та губернатор Мічигану Гретчен Вітмер.

Ньюсом уже закликав європейців усвідомити, що “підлабузництво до Трампа” робить їх “жалюгідними на світовій арені”, заявивши журналістам на Всесвітньому економічному форумі в Давосі минулого місяця, що “йому слід було привезти з собою кілька пар наколінників”.

Гальєго був майже таким же відвертим.

“[Трамп] руйнує нашу світову репутацію і, можливо, нашу економічну міць у світі, тому що він дріб'язковий. Нічого з цього не є раціональним. Всім потрібно перестати вдавати, що це раціонально”, — сказав сенатор.

Однак американську делегацію очолюватиме держсекретар США Марко Рубіо. І хоча європейські лідери сподіваються, що він виступить з більш м'яким посланням, ніж промова віцепрезидента Штатів Джей Ді Венса торік, вони також розділені стосовно того, як поводитися з Трампом.

Деякі, на чолі з французьким президентом Еммануелем Макроном, заявили, що нова, рішучіша дипломатія є необхідною для протидії тому, що організатори Мюнхенської конференції назвали “політикою руйнування” Трампа. Інші, такі як генеральний секретар НАТО Марк Рютте, вважають, що збереження "доброї волі” Трампа є необхідною умовою для європейської безпеки.

Промова Венса викликала в європейських столицях дискусію про те, чи поділяють США і Європа ті самі цінності, і якщо ні, то як швидко сторони можуть розірвати відносини.

З того часу Трамп неодноразово ображав ЄС, вдавався до “ресурсного імперіалізму” по всьому світу і знайшов причини виправдати російського диктатора Владіміра Путіна. Під час європейського турне Рубіо відвідає Угорщину та Словаччину, дві країни ЄС, які найбільше протистоять підтримці України.

Традиційно американська делегація в Мюнхені намагалася не виносити на загал свої внутрішньополітичні розбіжності, але цього року ці розбіжності здаються непереборними, і демократи, ймовірно, приєднаються до Європи в опорі тому, що вони вважають примусовою дипломатією Трампа.

У демократів може виникнути бажання порадити Європі бути терплячою і чекати відновлення нормального стану речей. Падіння рейтингу Трампа вже спонукало республіканців у Конгресі виступити проти президента в питанні мит, і демократи сподіваються, що цей розлад у лавах республіканців може посилитися, оскільки наближаються проміжні вибори, які можуть обернутися для Республіканської партії справжньою бійнею.

Але багато хто на Заході зараз вважає, що старий порядок, заснований на правилах, зник назавжди, поступившись місцем новому, заснованому на угодах, у якому великі держави укладають угоди й порушують їх, проголошуючи, що їхня сила є правом. Це було головним посланням, яке висловив прем'єр-міністр Канади Марк Карні у своїй промові в Давосі, заявивши про “розрив” світового порядку.

Як результат, значна частина триденної конференції в Мюнхені, на якій мають виступити канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, буде присвячена всім цим питанням.

На одному боці стоїть Макрон, який цього тижня заявив, що напруженість між Європою та США може посилитися після недавнього “моменту Гренландії”, коли Трамп погрожував запровадити мита проти європейських країн, які виступили проти його спроби відібрати контроль над арктичним островом у Данії.

На іншому боці — Рютте, який нещодавно сказав: “Якщо хтось тут думає, що Європейський Союз або Європа загалом можуть захистити себе без США, то продовжуйте мріяти. Це неможливо”.

Один балтійський дипломат зазначив, що ситуація, схоже, змінюється на користь примирливого підходу генсека НАТО. За словами дипломата, урок недавньої суперечки з Трампом щодо Гренландії полягає в тому, що коли Європа погрожує застосувати свою економічну силу, президент США відступає. Але дипломат водночас зізнався, що щоранку прокидається з думкою про те, як зробити свою країну більш важливою для США.

Шлях до більш суверенної європейської оборони складний. Оборонні витрати зростають, але континент розуміє, що ефективне переозброєння потребує часу. Щодо України, Стармер наполягає, що необхідні гарантії безпеки після будь-якої мирної угоди з Росією все ще вимагають зобов'язань від Вашингтона, щоб бути надійними.

Але в інших аспектах дистанціювання від Америки вже почалося. Останніми місяцями Карні, Стармер і Макрон намагалися відновити відносини з Китаєм, пропонуючи діалог без ворожості. Пекін продемонстрував, що має здатність переформатувати глобальні ланцюги постачання, і може стати бенефіціаром руйнування Трампом багатосторонності.

Ще одним знаком готовності Європи йти незалежним шляхом є те, що Італія та Польща, дві країни, які наразі є найближчими до США, приєдналися до інших європейських союзників, відмовившись вступати до “Ради миру” Трампа — складної “конструкції”, покликаної поставити его нинішнього американського лідера в центр миротворчості, відкидаючи ООН.

Але, як і протягом останніх чотирьох років, майбутнє Європи залишається пов'язаним з долею України. Трамп вимагав укласти мирну угоду на умовах Путіна, а Джей Ді Венс заявляв що це не війна США — усе це ставить Європу перед важким вибором щодо своїх пріоритетів.

Європа все ще намагається говорити мовою “діалогу”, але правила гри давно змінилися: старі формати безпеки тріщать, трансатлантична єдність розповзається, а агресор користується паузами. У такій ситуації напівкроки лише посилюють загрозу. Чому обережність стала небезпечнішою за ризик, а превентивні дії — єдиний вихід, у статті “ Рубати лапи хижаку: чого вимагає нова безпека Європи ” писав Михайло Гончар .

Політика