Після погроз Трампа забрати Гренландію, Європа тільки зараз «готується не покладатися» на США — Reuters

15 лютого 2026 р. 20:23

15 лютого 2026 р. 20:23

Європейські лідери на Мюнхенській конференції з безпеки нарешті оголосили про прискорення створення власної оборони та зменшення залежності від Сполучених Штатів після того, як президент США Дональд Трамп заявив про наміри анексувати Гренландію . Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила настрої, які панують серед європейських лідерів: "Деякі лінії були перетнуті, і їх більше неможливо повернути назад". Це найбільш жорстка заява європейського керівництва щодо трансатлантичних відносин за останні десятиліття, повідомляє Reuters .

Відносини між Європою та США вже були напруженими протягом минулого року через повернення Трампа до Білого дому. Однак його спроби анексувати Гренландію різко посилили європейські сумніви щодо готовності Вашингтону захищати континент через альянс НАТО.

Ні слова про Україну

Держсекретар США Марко Рубіо виступив на конференції з промовою , яка мала заспокоїти європейців, але натомість викликала ще більше занепокоєння. Він заявив, що США хочуть працювати з Європою, і використовував м'якшу риторику порівняно з віце-президентом Джей Ді Венсом минулого року. Проте Рубіо критикував останній політичний курс Європи і, що найголовніше, не згадав НАТО, Росію або війну Москви в Україні — саме ті питання, з приводу яких між США та партнерами в альянсі утворилася прірва.

Війна в Україні ось-ось вступить у п'ятий рік, а Москву сусіди Європи розглядають як дедалі більшу загрозу. Тому лідери континенту заявили, що прискорять зусилля щодо зміцнення власної оборони та менше покладатимуться на США.

Загалом це збігається з позицією Трампа. Його адміністрація заявляє, що очікує від Європи, що вона візьме на себе основну відповідальність за звичайну оборону континенту в найближчі роки. Натомість Вашингтон збереже свою ядерну парасольку над Європою та підтримуватиме пакт взаємної оборони НАТО.

"Європейський стовп"

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Емманюель Макрон та прем'єр-міністр Британії Кір Стармер пообіцяли в Мюнхені зміцнити "європейський стовп" всередині НАТО. Але потужніша власна оборона — це також страховка на випадок, якщо Трамп або майбутній американський лідер вирішить не захищати Європу.

"Цей новий початок правильний за будь-яких обставин. Він правильний, якщо Сполучені Штати продовжуватимуть дистанціюватися. Він правильний, оскільки ми не можемо гарантувати власну безпеку самостійно", — заявив Мерц.

В іншій ознаці нервозності щодо безпекових зобов'язань США Мерц повідомив, що розпочав переговори з Макроном про європейське ядерне стримування. Франція володіє єдиним справді незалежним ядерним арсеналом у Європі, оскільки британські ядерні ракети Trident виробляються та обслуговуються Сполученими Штатами.

Головне питання для Європи та її лідерів — чи зможуть вони підкріпити свої слова діями: купити та розробити нові системи озброєння, заповнити прогалини в арсеналах у таких сферах, як ракети далекого радіуса дії, та скоординувати свою роботу.

Консорціуми формуються, а проєкти не рухаються

Європейські країни формують консорціуми для виробництва складних систем озброєння. Міністри оборони Франції, Німеччини, Італії, Польщі та Швеції підписали у четвер лист про наміри просувати роботу над Європейським підходом до ударів далекого радіуса дії (ELSA) — проєктом розробки ракет "глибокого удару", здатних вражати цілі на території противника.

На полях зустрічі міністрів оборони НАТО у четвер коаліції європейських країн домовилися разом працювати над чотирма проєктами, включаючи протиракетну оборону від балістичних ракет та боєприпаси повітряного базування.

Але деякі високопрофільні загальноєвропейські проєкти просуваються з суттєвими перешкодами. Майбутнє франко-німецько-іспанського проєкту винищувача FCAS перебуває під питанням вже кілька місяців, оскільки партнери не можуть домовитися про частку роботи для залучених компаній.

Дебати щодо оборонних проєктів Європейського Союзу супроводжуються суперечками про те, чи мають вони обмежуватися лише компаніями ЄС, чи бути відкритими для інших. Франція найсильніше виступає за слоган "купуй європейське", тоді як Німеччина та Нідерланди виступають за більш відкритий підхід.

Реальність сучасної війни

Президент України Володимир Зеленський нагадав про реальність сучасної війни, оточений гігантськими екранами із зображеннями та статистикою російських атак. Лише минулого місяця Україна зазнала атак понад шести тисяч дронів та 150 ракет.

"Під час цієї війни зброя розвивається швидше, ніж політичні рішення, покликані її зупинити", — сказав він делегатам.

Раніше повідомлялося, що ц ими вихідними на Мюнхенській безпековій конференції представники адміністрації Трампа продемонстрували помітно тепліший — навіть дружній — тон щодо європейських союзників. Але зміст сигналу залишився жорстким: приєднуйтеся до американського курсу або не заважайте.

Політика