«Ледь не в кожній родині були махновці». Краєзнавець, що рятує культурні цінності Гуляйполя, б’є на сполох

17 лютого 2026 р. 08:28

17 лютого 2026 р. 08:28

Ворог не полишає спроби знищити все більше українських міст та сіл. Нині під шаленими обстріллами перебуває Гуляйполе. Це місто колись було серцем Української революції 1917–1921 років та штаб-квартирою Повстанської армії Нестора Махна. Історики застерігають: під  загрозою знищення опинилися не лише унікальні пам’ятки кінця ХІХ століття, а й цілі родинні архіви. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповів історик та краєзнавець Сергій Звілінський.

Краєзнавець Сергій Звілінський, який народився і жив у Гуляйполі до війни, нині рятує культурні цінності з міста. Він розповів, що у перші роки повномасштабної війни, коли не було такої кількості дронів, можна було потрапити в села Гуляйпільщини за 3-4 км до лінії зіткнення. Нині ж їздити небезпечно. Справа у тому, що нині велика щільність обстрілів і росіяни просто зрівнюють будинки із землею.

«Якщо раніше будинок стояв цілим, нехай зі знесеним дахом, і родина зв’язувалася з нами й просила забрати якісь речі, що несли родинну пам’ять, архіви, фото, і це можна було зробити, то зараз села випалені вщент», – розповідає історик та краєзнавець Сергій Звілінський.

Звілінський згадує, що в таких великих селах, як Верхня Терса, Різдвянка, Тернувате, Воздвижівка, Любицьке, раніше мешкали по 500-1000 осіб. Тепер до нинішньої зими в цих селах лишалося до 90% мешканців.

«Люди сиділи до останнього, не хотіли залишати свої домівки. Почали виїздити, лише коли росіяни почали масовані обстріли. Дехто виїжджав за кілька годин до того, як село повністю знищувалося», – додає історик.

І тепер, як твердить краєзнавець, уся надія на рятувальні експедиції, їхати туди, де ще є люди і є можливість записати спогади, оцифрувати якісь предмети на місці. Насамперед, в таких експедиціях  документують спогади людей, фольклор.

«Найстарші люди, які нам трапляються, пам’ятають 1930-ті роки. Нещодавно записували жінку, якій 103 роки, вона 1922 року народження. Унікальні свідчення. Цих людей уже дуже мало – вони відходять, несучи з собою інформацію про ціле століття. Дещо молодші за них можуть розказати про 1950-1960-ті і про свій рід, родинні спогади, які вони чули в дитинстві у своїй сім’ї», – розповідає історик.

І як свідчить краєзнавець, в багатьох родинах були учасники махновського руху. І тепер історикам доводиться збирати усе по крихтах, аби зберегти конкретні історії учасників махновського руху. Більшість їх були розстріляні у 1937-1938 роках.

«У Гуляйполі майже в кожній родині можна знайти людей, які були долучені до махновщини. Зокрема, і мій прадід», – додає Сергій Звілінський.

Нагадаємо, «Главком» записав інтерв'ю з істориком, що рятує культурні цінності з Гуляйпілля. Він повідомив, що в регіоні до 2025 року збереглося безліч пам’яток: багато будинків командирів, штаб Махна, приміщення друкарні, де в часи Української революції видавали газети та журнали. Ці будівлі – переважно забудова кінця ХІХ-початку ХХ століть – формували історичний ареал міста, його туристичну основу.

Політика