The Washington Post: Росія хоче миру, але на своїх умовах

17 лютого 2026 р. 22:51

17 лютого 2026 р. 22:51

Вступаючи у новий раунд переговорів у Женеві у вівторок, Росія посилила тиск на Україну, домагаючись ухвалення мирної угоди на умовах Кремля, і вночі завдала чергового масованого ракетно-дронового удару по українській енергетичній та критичній інфраструктурі.

Кремль має намір змусити Київ погодитися на вимоги, які підірвали б позиції президента України Володимира Зеленського, однак із наближенням четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії час, схоже, більше не грає на користь Москви, пише The Washington Post.

Російська економіка слабшає, а її війська за останні два місяці зазнали більших втрат, ніж змогли компенсувати, кажуть західні посадовці. У Кремлі також розуміють, що вікно можливостей для вигідної угоди звужується, оскільки адміністрація Дональда Трампа може відволіктися на проміжні вибори до Конгресу — і потенційно ослабнути залежно від їх результатів.

«Очевидно, що якщо Конгрес перейде під контроль демократів, Трампу буде складніше ухвалювати певні рішення», — сказав російський науковець, близький до високопоставлених російських дипломатів, який, як і інші співрозмовники, говорив на умовах анонімності через чутливість дипломатичних переговорів.

Попри те що Москва сподівається подарувати Трампу мирну угоду щодо України як політичний тріумф напередодні виборів до Конгресу, Кремль не готовий відступати від жодної зі своїх ключових вимог до України, зокрема щодо передачі територій, зазначають аналітики та люди, обізнані з перебігом переговорів.

«Схоже, що вони хочуть миру», — сказав один із людей, близьких до переговорів, про росіян. «Але вони хочуть миру виключно на своїх умовах».

«Усі говорять про продуктивність переговорів, але насправді все зайшло в глухий кут», — сказав цей співрозмовник минулого тижня. «Ми домовилися про те, про що змогли домовитися, і далі нічого не просувається».

Посадовці адміністрації Трампа й надалі позиціонують себе як посередників, навіть попри те, що Кремль звинувачує НАТО у тому, що альянс не дав Росії швидко здобути перемогу. Київ та його європейські партнери розраховують на те, що Сполучені Штати допоможуть гарантувати безпеку України після війни у разі укладення угоди. Водночас Росія відкинула будь-яку присутність західних миротворців, і незрозуміло, наскільки далеко президент Дональд Трамп готовий зайти у залученні США для досягнення домовленості.

Тим часом Росія паралельно пропонує США економічні угоди та безпекові партнерства — у спробі зберегти прихильність Трампа та його команди, сказав співрозмовник, близький до переговорів.

«Вони просто намагаються уникнути нових санкцій, які пропонує [Ліндсі] Грем», — зазначив один із російських посадовців.

Повернення Владіміра Медінского —  помічника президента Владіміра Путіна, який раніше ставив під сумнів суверенітет України — на чолі російської делегації на переговорах у Женеві є ознакою того, що Москва має намір наполягати на своїх найжорсткіших політичних вимогах до України, спрямованих на усунення Зеленського від влади та підрив української державності, вважають аналітики.

Російські військові атаки проти України не припиняються. Уночі дрони й ракети вдарили по цивільній та енергетичній інфраструктурі в Одесі, де поранено трьох людей, а також у Дніпрі. Це частина кампанії, спрямованої на параліч української енергосистеми цієї зими, внаслідок чого сотні тисяч людей залишаються без тепла й світла, часто без водопостачання.

«Москва розуміє лише мову тиску. Вона не сприйматиме дипломатію серйозно, якщо вона не підкріплена силою», — написав у X міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

У січні Росія випустила по Україні 91 балістичну ракету — це найбільший показник ща місяць із початку повномасштабного вторгнення, повідомило Міністерство оборони України. Раніше Зеленський заявляв, що за той самий місяць Росія запустила 6 тисяч ударних дронів, близько 5,5 тисяч керованих авіабомб і 158 ракет різних типів — більшість по енергетичних об’єктах та іншій критичній інфраструктурі.

Трамп, схоже, додатково посилив тиск у понеділок увечері, заявивши журналістам на борту Air Force One, що «Україна має швидше сідати за стіл переговорів».

До складу американської делегації на дводенних переговорах у Женеві входять спецпредставник президента Стів Віткофф, зять Трампа Джаред Кушнер та міністр армії Деніел Дрісколл. Росія також направляє Ігоря Костюкова — керівника військової розвідки, який очолював переговори в Абу-Дабі минулого тижня. Українську делегацію очолює Кирило Буданов , колишній керівник військової розвідки, який нині обіймає посаду керівника Офісу президента.

З огляду на непохитність позицій Москви, аналітики вважають шанси на прорив у Женеві низькими.

«Можливо, на окремих напрямках буде певний прогрес», — сказала Татьяна Становая, старша наукова співробітниця Центру Карнегі “Росія–Євразія”. «Але блок принципових питань залишиться — зокрема політичні вимоги та питання гарантій безпеки. Україна на них не піде, і Росія не відмовиться від своїх вимог».

Європейські лідери дедалі більше побоюються, що Росія намагається використати мирні переговори для здобуття того, чого не змогла досягти на полі бою, тоді як на російську економіку посилюється тиск.

«Найбільша загроза, яку нині становить Росія, полягає в тому, що вона може отримати за столом переговорів більше, ніж здобула на полі бою», — сказала верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас під час Мюнхенської безпекової конференції, зазначивши, що мінімальні територіальні здобутки Росії коштували їй 1,2 мільйона вбитих і поранених військових.

Політичні вимоги Росії включають денацифікацію та гарантію, що Україна не вступить до НАТО. «Список дуже довгий. І саме тому Путін направляє Медінського» , — зазначила Становая.

Україна намагається продемонструвати адміністрації Трампа, що вона не є перешкодою для укладення угоди. Зеленський у Мюнхені заявив, що готовий піти назустріч вимогам провести президентські вибори , але для цього спершу потрібне щонайменше двомісячне припинення вогню, щоб забезпечити безпечне голосування.

Українське законодавство забороняє вибори під час воєнного стану, і більшість експертів із демократії та виборчого процесу вважають, що провести вибори відповідно до міжнародних стандартів в умовах окупації значної частини території, мільйонів біженців за кордоном, мільйонів внутрішньо переміщених осіб та сотень тисяч військових на фронті практично неможливо.

Адміністрація Зеленського навіть сигналізувала, що м огла б погодитися на відведення військ із добре укріпленого району Донбасу на сході України, який Москва вимагає передати й не змогла повністю захопити за чотири роки війни. Але Київ погодився б на це лише за умови юридично бездоганних гарантій безпеки з боку США і лише якщо регіон стане демілітаризованою зоною.

Аналітики та деякі європейські посадовці застерігають, що Росія може скористатися слабкими гарантіями безпеки та знову ввести війська, щоб захопити більше території.

«Путін як тактик може побачити в такій домовленості вигоду», — сказав Ерік Чіарамелла, експерт із Росії, який працював у Раді національної безпеки під час першого терміну Трампа, а нині є старшим науковим співробітником Фонду Карнегі за міжнародний мир. «Практично неможливо буде завадити йому ввести війська в цю зону після відходу України — можливо, навіть без єдиного пострілу».

Зеленський у понеділок застеріг від таких сценаріїв, написавши в X, що «велика помилка дозволити агресору щось отримати», адже це, ймовірно, дасть Путіну час відновити армію та знову розпочати наступ.

На пресконференції в Мюнхені Зеленський заявив, що Україні потрібна мінімум 20-річна угода щодо гарантій безпеки з чітким визначенням того, яку саме допомогу США надаватимуть європейським силам.

Українські посадовці попереджають, що передача укріпленого Донбасу, включно з «фортецями» Краматорськом і Слов’янськом, відкриє шлях до нових російських атак.

«Якщо ми віддамо Донбас, можливо, на пів року чи рік буде певна пауза», — сказав один із українських силовиків на умовах анонімності. «Але за цей час Росія переозброїться, і буде нова ескалація. І нам буде дуже важко захищатися».

Аналітики зазначають, що сторони залишаються дуже далекими одна від одної в питанні гарантій безпеки.

«Питання територій далеко не головне», — сказала Становая. «Кожна сторона по-своєму розуміє гарантії безпеки. Росія хоче радикального скорочення Збройних сил України, анулювання всіх угод про військове партнерство з країнами НАТО та відсутності розміщення сил країн НАТО. Не повинно бути військової інфраструктури чи далекобійної зброї. Це принципове питання для Росії, і, як ми знаємо, Київ навряд чи на це погодиться».

Аналітики вважають, що Росія може використати можливі президентські вибори як інструмент внутрішньої дестабілізації України.

Заступник міністра закордонних справ Росії Міхаіл Галузін у неділю заявив, що Росія могла б розглянути можливість тимчасового зовнішнього управління Україною під егідою ООН після укладення мирної угоди для проведення «демократичних виборів».

Становая вважає, що ця пропозиція свідчить: Росія не підтримує вибори в Україні, якщо не зможе їх контролювати та забезпечити усунення Зеленського. «Йдеться не про самі вибори, а про зміну режиму», — сказала вона.

Водночас під час переговорів Росія постійно намагається відволікти американську делегацію на інші двосторонні питання. Щойно минулого тижня в Абу-Дабі завершилися переговори між Росією, США та Україною, російська делегація намагалася залучити американців до обговорення нової угоди про стратегічні ядерні озброєння після завершення дії договору New START 5 лютого , повідомив співрозмовник, близький до переговорів.

«Росія намагатиметься максимально розширити спектр питань, які може обговорювати зі США», — сказав російський науковець, зокрема пропонуючи посередництво щодо Ірану, «щоб показати: хоча Україна дуже важлива, відносини не повинні зводитися лише до України».

Політика