Трамп відправив одну команду, в один день, вирішувати дві найскладніші кризи планети — Reuters

18 лютого 2026 р. 00:45

18 лютого 2026 р. 00:45

У вівторок, 11 лютого 2026 року, американські посланники Стів Віткофф і Джаред Кушнер здійснили безпрецедентний дипломатичний «марафон» у Женеві: спершу провели переговори з іранськими представниками щодо ядерної програми Тегерана, а потім — майже без паузи — перейшли до столу переговорів щодо війни Росії проти України . Ця ситуація спонукала чимало фахівців у галузі зовнішньої політики поставити питання: чи не занадто це, і що взагалі означає така «дипломатія одного дня», повідомляє Reuters .

Дональд Трамп, відомий своєю пристрастю до гучних угод, давно обіцяв швидкі рішення навіть у найскладніших міжнародних конфліктах. Ще під час виборчої кампанії 2024 року він стверджував, що зможе припинити війну в Україні за один день. Тепер, у другому президентському терміні, Трамп зайнявся реалізацією ще масштабніших планів: паралельно шукати рішення і щодо ядерної загрози від Ірану, і щодо найбільшої війни в Європі з часів Другої світової.

Ріелтори проти дипломатів

Стів Віткофф — багаторічний друг Трампа, великий забудовник, якого американські ЗМІ вже охрестили «посланцем з усіх питань» (envoy for everything). Він дійсно зіграв помітну роль у досягненні угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у Газі, хоча повноцінного миру там досягти так і не вдалося. Його дипломатичні зусилля щодо Ірану та Росії поки що суттєвих результатів не принесли.

Джаред Кушнер — зять Трампа, також вихідець зі світу нью-йоркської нерухомості. У перший президентський термін Трампа саме Кушнер просував так звані «Авраамські угоди» — нормалізацію відносин між кількома арабськими державами та Ізраїлем. Однак із поверненням Трампа до влади в січні 2025 року ці угоди практично не просуваються вперед.

Обидва посланці походять зі світу комерційної нерухомості, а не з дипломатичної чи безпекової сфери. Їхні опоненти, іранський міністр закордонних справ Аббас Арагчі та російські переговірники, є досвідченими дипломатами, які провели десятки років у геополітичних іграх. Низка аналітиків відверто сумнівається в тому, що Віткофф і Кушнер здатні протистояти таким «важковагам» на переговорному ринзі.

«Швидка допомога з одним лікарем на двох пацієнтів»

Женева стала місцем для обох раундів — і це, за спостереженнями Reuters, так і не отримало чіткого пояснення від Білого дому, крім посилань на давню традицію міста як майданчика для міжнародної дипломатії.

Іранські переговори відбувалися опосередковано — за посередництвом Оману. Американська делегація та іранський міністр Арагчі перебували в різних точках франкомовної частини Женеви та не зустрічалися особисто. Тривалість: близько 3,5 години. Результат: обидві сторони повідомили про певний прогрес, але жодних натяків на близьку угоду не з'явилося.

Переговори щодо України та Росії стартували відразу після завершення іранського раунду. Американська делегація буквально перейшла з дипломатичної місії Оману до п'ятизіркового готелю Intercontinental — там розпочався перший з двох запланованих днів переговорів. Очікування щодо прориву були мінімальними.

Регіональний чиновник, близький до іранського керівництва, у розмові з Reuters виклав свою оцінку ситуації гранично образно:

«Підхід нагадує швидку допомогу, де двоє критично хворих пацієнтів, а лікар один — і він не може приділити жодному з них достатньо уваги. Це підвищує ймовірність провалу», — сказав чиновник на умовах анонімності. — «Такий підхід ризикує призвести до «перевантаження».

Бретт Бруен, колишній радник з питань зовнішньої політики адміністрації Обами, а нині керівник стратегічної консалтингової компанії Global Situation Room, висловився не менш критично:

«Трамп, схоже, більше зосереджений на кількості, а не на якості — замість того, щоб займатися складною детальною роботою дипломатії. Вирішувати обидва питання одночасно в одному місці — це не дуже логічно», — зазначив він.

Мохандад Хадж-Алі з Carnegie Middle East Center у Бейруті додав:

«Мати команду з Віткоффа і Кушнера, якій доручено вирішити всі проблеми світу, — це, відверто кажучи, шокуюча реальність».

Усе в ім’я Нобеля

Трамп неодноразово хвалився, що в перший рік свого другого терміну завершив кілька воєн і конфліктів. Він відверто прагне Нобелівської премії миру — і саме ця амбіція, на думку критиків, підштовхує його до погоні за кількістю угод на шкоду їхній якості.

Поки Віткофф і Кушнер вели переговори в Женеві, у залах засідань у Вашингтоні були помітні великі прогалини: держсекретар Марко Рубіо — відомий знавець зовнішньої політики — на женевських зустрічах відсутній. При цьому Трамп суттєво скоротив чисельність і досвідченість дипломатичного корпусу — як у Держдепартаменті, так і в Раді національної безпеки, звідки були звільнені десятки досвідчених співробітників.

«Ми спостерігаємо вимивання наших дипломатичних лав», — резюмує Бруен. — «І постає питання: чи є у нас ще правильні люди для роботи з цими великими проблемами?»

Раніше повідомлялося, що переговори в політичній групі у Женеві, щодо війни Росії проти України, сьогодні зайшли в глухий кут . Причиною стали позиції, представлені новим головним переговірником Росії Владіміром Мєдінскім.

Раніше аналітик Sky News Майкл Кларк заявляв, що рішення Владіміра Путіна змінити склад делегації свідчить про те, що він «не хоче нічого домогтися» на переговорах у Женеві.

Він назвав Мєдінского «мерзенною особою з божевільним уявленням про російську історію, який любить читати всім лекції».

Політика