Prozorrяні війни. Чесні закупівлі Prozorro Market лишилися за черговим «шлагбаумом»

18 лютого 2026 р. 08:50

18 лютого 2026 р. 08:50

Один наказ Мінекономіки початку 2026 року нищить найбільший прогрес минулого року у закупівлях.

Новина і так не з найкращих, але для програми Ukraine Facility (UF) має ключове значення. Те, що закупівлі на виконання UF йдуть через Prozorro Market, було вагомим плюсом. Єдині підходи, швидка процедура та прозорість дають змогу бачити картину по категоріях, замовниках і брендах, а не гадати «на відчуттях».

Також треба розуміти, що головний KPI Prozorro Market — економія від очікуваної вартості. І у такому разі це не про відсотки заради відсотків. Заощаджені на закупівлях кошти можна пустити на додаткове обладнання, ремонти або навчальні програми в межах того самого бюджету.

Епізод 1. Нова надія

Головний бар’єр для такої економії — дискримінація — відхилення кращих цінових пропозицій, яке безпосередньо піднімає кінцеву ціну договору і «з’їдає» економію.

Поглянемо на проблему на конкретному прикладі інтерактивних панелей для шкіл, які якраз входять у рамку UF. 2025 року найбільше купували панелі трьох діагоналей: 65", 75" та 86". У таблиці 1 наведено ТОП-15 брендів із сертифікатами про походження товару У-1 чи Т-1 із розподілом за діагоналями (від найбільшої кількості проданих до найменшої).

Табл. 1. ТОП-15 брендів із сертифікатами У-1 чи Т-1

Цей розподіл підказує дві прості речі. По-перше, що сегмент 65 " найбільший за обсягом, тому саме тут конкуренція найсильніше впливає на загальну економію. По-друге, у діагоналях 75 " та 86 " вибір брендів суттєво менший, тож будь-які додаткові обмеження у вимогах одразу «зрізають» кількість учасників.

Практично для «замовника здорової людини» це виглядає так: занадто вузькі техвимоги = менше учасників = менша економія. Тому, щоб забезпечити більший вибір постачальників і отримати кращий торг, такі замовники вказують нейтральні функціональні вимоги (без прив’язки до бренду).

Для «замовника курця» — це можливість протягнути «своїх» людей. Унаслідок цього втрати для бюджету можуть стати дуже відчутними, бо в найбільших сегментах з’являються бар’єри (дискримінації, «брендовані» вимоги, формальні відхилення).

Якщо розглянути бренди за принципом загальної економії, то понад 90% економії 2025 року дали п’ять брендів, а один бренд сформував майже 50% усієї економії ( див. табл. 2 ). Це логічно там, де великі обсяги й сильна конкуренція.

Табл. 2. ТОП-10 брендів по загальній економії (від найбільшої до найменшої)

Уважний читач одразу зрозуміє, чому економія так відрізняється. Так-так, причина та ж сама — дискримінація. Щоб прибрати можливість «викидати» учасників за принципом «хто підмазав, той поїхав», Мінекономіки торік нарешті прийняло типовий договір.

Щоб зрозуміти, чому це важливо, ловіть показники до та після ( див. табл. 3 ). Типовий договір набрав чинності з 31 жовтня. Для порівняння беремо 3 листопада (понеділок) як стартову точку аналізу.

Табл. 3. Ключові зміни після прийняття типового договору

Результат видно одразу: після впровадження типового договору дискваліфікацій стало майже втричі менше — було 40%, стало 13%. А середній відсоток економії виріс більш як на 50%: з 8,84 до 13,81%. Це сильний аргумент, що правила і стандарти інколи важать не менше, ніж сам обсяг фінансування.

Простіше кажучи, коли документи стандартизовані, складніше «крутити» умови під когось одного. Конкуренції стає більше, торг сильніший — і бюджет виграє автоматично.

Епізод 2. Імперія завдає удар у відповідь

На жаль, життя доводить, що чудес не існує. В ідеальному світі поганим хлопчикам святий Миколай на свята приносить шматочок вугілля, а в реальному — наказ №105 від 05.01.2026. Саме цим наказом Мінекономіки на початку року скасувало свої попередні рішення про затвердження форми договору про закупівлю. І це дуже погана новина для конкуренції, бо якщо єдиного шаблону не повернуть, ми ризикуємо знову отримати більше дискримінації та значно зменшити економію, бо правила стають у кожного своїми.

А це означає нове зменшення кількості учасників, нове брендування закупівель, нові приводи для дискримінації. Здається, ну що тут такого, якщо буде не 15 учасників, а три? Економія однаково ж буде. Але цифри — річ вперта, і вони показують просту залежність: більше учасників — більше економії від ціни оголошення. Коли постачальники реально конкурують, вони охочіше знижують ціну ( див. табл. 4 ).

Табл. 4. Залежність % економії від кількості учасників закупівлі

Як бачите, перехід від одного учасника до двох-трьох часто подвоює або потроює середню економію, а вісім і більше учасників дають кратно вищий результат.

Щодо брендування тренд той самий. Коли бренд забито у вимоги, ви ще до старту звужуєте коло учасників і втрачаєте головний механізм Prozorro — конкуренцію. У такому режимі система перетворюється, радше, на реєстратора договорів, ніж на інструмент економії.

У табл. 5 наведено ТОП-10 брендів за відсотком закупівель, оголошених із порушенням (від загальної суми закупівель). Жирним виділено ТОП-3 брендів за абсолютною сумою таких договорів.

Табл. 5. ТОП-10 брендів за % закупівель, оголошених із порушенням, грн

Для розуміння: у субвенції НУШ (Нова українська школа) прямо заборонено оголошувати закупівлі із зазначенням конкретного бренду, якщо очікувана сума закупівлі перевищує 100 тис. грн, але, на жаль, 2025 року таких закупівель було 385 на загальну суму 102,6 млн грн. У всіх цих випадках економія становила лише 2,15%, або 2,1 млн грн.

Порівняйте з показниками економії в закупівлях без дискримінації, і все стане зрозуміло.

Епізод 3. Повернення «джедая»?

Я не дарма згадав на початку Ukraine Facility як один із основних факторів важливості прозорості. Сьогодні це не просто гроші на закупівлі. Це інструмент, який може розкручувати економіку: коли витрати йдуть через конкуренцію та прозорі правила, вони підсилюють попит, зменшують ризики для бізнесу і мотивують інвестувати в роботу в Україні.

У технічних категоріях (інтерактивні панелі, ноутбуки, ПК) особливо важлива передбачуваність. Коли є стабільний попит, бізнес планує закупівлі комплектуючих, сервісні мережі, логістику та склади. Менше невизначеності — менша ризикова надбавка в ціні, а держава отримує кращу ціну без втрати якості.

Ще один плюс для України — більше роботи всередині країни. Програма створює умови, щоб зростала локальна додана вартість. Навіть якщо частину складових продукту імпортують, в Україні можуть розвиватися складання, передпродажна підготовка, калібрування, сертифікація, інсталяція, навчання користувачів, гарантійний і післягарантійний сервіс. Це робочі місця, податки та компетенції, які залишаються в країні.

Єдине, що надважливо для міжнародних партнерів, — це розуміти, що є прозорість і конкуренція. Конкурентні закупівлі — це мова довіри: їх легко перевірити, пояснити і масштабувати. Якщо механізм працює тут, його можна переносити й на інші категорії — з тією ж логікою економії та підзвітності.

Щоб 2026 року ця мова довіри не потребувала перекладу, необхідні прості запобіжники: публічний моніторинг порушень, наприклад, оголошень з ознаками брендування, готові нейтральні шаблони вимог, швидка реакція на повторювані випадки, але головне — повернення типового договору.

Типовий договір показав, що стандартизація працює: менше дискримінацій і більше економії. Але тепер усю роботу команд Міністерства економіки та Міністерства освіти і науки України з формування зрозуміліших правил знехтувано, і ризик втратити прогрес 2025 року занадто великий. Якщо форми договору не повернуть або не замінять рівноцінним механізмом, формулу «менше дискримінацій — більше конкуренції — більше економії» буде знищено. А з нею зникне і потенціал отримати сотні мільйонів, а можливо, й мільярдів гривень економії для держави.

Політика